Правові аспекти запобігання насильницьким злочинам у діяльності правоохоронних органів

Анотація

У науковій статті проаналізовано складний і суспільно значущий феномен насильницьких злочинів, що вчиняються співробітниками правоохоронних органів у процесі виконання службових обов’язків. Підкреслено, що такі прояви не лише грубо порушують права людини, а й суттєво підривають довіру громадськості до інститутів державної влади. Визначено, що ефективна протидія цій формі злочинності вимагає системного та цілісного підходу, який передбачає удосконалення як правового регулювання, так і функціонування превентивних інституційних механізмів. У дослідженні особливу увагу приділено міжнародним стандартам, зокрема положенням Європейської конвенції з прав людини та Конвенції ООН проти катувань. Зауважено, що вказані акти встановлюють абсолютну заборону катувань та визначають обов’язки держав щодо здійснення ефективного контролю та розслідування таких випадків. Визначено нормативно-правову основу протидії насильницьким злочинам в Україні: Конституцію, Кримінальний кодекс, профільні закони, включаючи Закон «Про Національну поліцію», «Про прокуратуру», «Про Державне бюро розслідувань» тощо. Окремо підкреслено роль інституційних гарантій у запобіганні насильству. Проаналізовано функціонал таких суб’єктів запобіжної діяльності, як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Національний превентивний механізм, Державне бюро розслідувань та громадські ради при органах МВС. Зауважено, що діяльність вказаних інституцій не лише фіксує порушення, а й виступає важливим стримуючим чинником та джерелом ініціатив у реформуванні правоохоронної системи. У підсумку визначено, що подальший розвиток державної політики у сфері запобігання насильницьким злочинам повинен орієнтуватися на зміцнення нормативної бази, підвищення ефективності контролюючих інституцій та впровадження міжнародних стандартів прав людини. Запропоновано конкретні напрями удосконалення: посилення гарантій незалежного розслідування, законодавче закріплення механізмів взаємодії правоохоронних органів із громадянським суспільством, розширення повноважень контролюючих суб’єктів, а також модернізація етичних та освітніх стандартів для співробітників силових структур.