Реалізація національної кримінально-правової юрисдикції щодо правопорушень, вчинених нерезидентами держави за її межами (порівняльний вимір)

Анотація

У статті проведено порівняльне дослідження особливостей регламентації підстав і меж національної кримінально-правової юрисдикції законодавством України та кримінально-правовими актами деяких європейських держав. Головним методом дослідження у статті є порівняльний аналіз. Предметом аналізу обрано кримінально-правову юрисдикцію держави щодо осіб, які не є її громадянами та не є апатридами, котрі постійно в ній проживають, у випадку вчинення ними кримінальних правопорушень за межами держави. Показано зв’язки між реалізацією кримінально-правової юрисдикції держави з її обов’язком забезпечувати охорону національних інтересів та інтересів своїх громадян, а також з принципом суверенітету і вимогою не зазіхати на суверенітет інших держав. Відзначено, що право і повноваження держави карати в таких випадках є обмеженим. Воно не повинне порушувати інтересів інших держав щодо здійснення правосуддя на власній території. Водночас, має бути забезпечено можливість ефективного захисту національних інтересів та інтересів міжнародного правопорядку. Досліджено деякі норми кримінально-правових актів таких держав як Франція, Греція та Португалія. Відзначено, що механізм забезпечення кримінально-правової юрисдикції в КК України щодо екстериторіальних кримінальних правопорушень нерезидентів (універсальний та реальний принципи) в цілому врегульований задовільно. Здійснено короткий огляд передбачених ст. 8 КК України підстав застосування цих принципів як елементів механізму реалізації національної кримінально-правової юрисдикції щодо нерезидентів за екстериторіальні кримінальні правопорушення. Виявлено положення зазначених Кримінальних кодексів, які уточнюють межі національної кримінально-правової юрисдикції та дозволяють більш якісно регулювати її реалізацію. Такими є більш конкретне формулювання підстав застосування кримінального закону за універсальним принципом, забезпечення принципу «або видай, або суди» та можливість застосування до резидента за екстериторіальне кримінальне правопорушення кари у межах, передбачених законами місця вчинення діяння. Висловлено пропозиції про врахування таких положень в процесі подальшого реформування вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність.