Процедура оцінки висновку експерта у кримінальному провадженні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.03.3.5Ключові слова:
висновок експерта, оцінка висновку, критерії оцінки, доказування, досудове розслідування, судове провадженняАнотація
Досліджено проблемні питання оцінки висновку експерта суб’єктами кримінального провадження. Відзначаються особливості висновку експерта, як джерела доказів, та місце його оцінки в структурі доказування. Метою статті поставлено визначення процедури і змісту оцінки експертного висновку у кримінальному провадженні з урахуванням, що ініціатором проведення експертизи може бути не тільки сторона обвинувачення. У зв’язку з цим звертається увага на заборону допиту експерта під час досудового розслідування для роз’яснення наданого ним висновку.
Констатується, що під час досудового розслідування відбувається процес формування доказів стороною обвинувачення шляхом виявлення, фіксації, вилучення і дослідження слідів кримінального правопорушення. У цьому процесі важливу роль грає експертиза, яка може бути ініційована не тільки стороною обвинувачення, але й іншими учасниками кримінального провадження. Експертиза є незалежним дослідженням уповноваженою обізнаною особою певних об’єктів, явищ і процесів, що можуть бути пов’язані з кримінальним правопорушенням. Оцінка висновку експерта слідчим, прокурором відбувається шляхом аналізу його змісту і перевірки з метою отримання нових фактичних даних та їх співставлення між собою. Така оцінка здійснюється для отримання підстави прийняття певних процесуальних рішень, які мають проміжний характер і можуть змінюватися. Заборона допитувати експерта під час досудового розслідування розглядається як усунення можливості тиску на експерта стороною обвинувачення з метою отримання бажаного нею результату. Таким чином висновок експерта на стадії досудового розслідування повинен сприйматися стороною обвинувачення за правилом «як є» без можливості отримання його роз’яснення чи доповнення у процесуальний спосіб. Остаточна і повна оцінка висновку експерта здійснюється тільки під час судового розгляду, коли існує можливість допиту експерта для роз’яснення чи доповнення його висновку, призначення судом повторної експертизи. Під час судового засідання за участі сторін здійснюється оцінка висновку експерта за критеріями його належності, допустимості і достовірності. Кожна сторона в умовах змагальності судового провадження використовує вказані критерії для відстоювання своєї правової позиції.
Посилання
Hans Gross. Handbuch für Untersuchungsrichter als System der Kriminalistik. Munchen. J. Schweitzer, 1908. / Керівництво для слідчих суддів як система криміналістики. Київ: «Центр учбової літератури», 2021. 1080 с.
Панова А.В. Визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні: монографія. Харків: Право, 2017. 256 с.
Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text.
Авдєєва Г.К. Місце судової експертизи у науково-технічному забезпеченні слідчої діяльності в умовах змагального кримінального провадження. Питання боротьби зі злочинністю. Вип. 41. 2021. С. 88–93.
Бажанюк В.В. Про змагальність сторін в проведенні судової експертизи. Правовий часопис Донбасу. № 1(78). 2022. С. 139–145. DOI: https://doi.org/10.32366/2523-4269-2022-78-1-139-145.
Баулін О.В., Ізотов О.І. Перевірка і оцінка висновку експерта у кримінальному провадженні. Криміналістика і судова експертиза. 2021. № 66. С. 95–108. DOI: https://doi.org/10.33994/kndise.2021.66.11.
Журавель В.А. Залучення експерта: процесуальні та організаційні проблеми. Вісник Луганського державного університету ім. Е.О. Дідоренка. 2014. Спецвип. № 1. С. 16–20.
Куриленко Д.В. Сучасні проблеми залучення експерта у кримінальному провадженні. Науковий вісник публічного та приватного права. Вип. 2, ч. 2. 2016. С. 331–334.
Лук’янчук О.І. Правомірність рецензування висновку експерта в судовому процесі. Криміналістичний вісник. 2021. № 1 (35). С. 38–47. DOI: 10.37025/1992-4437/2021-35-1-38.
Макаренко Є.І., Здор В.М. Проблеми призначення судової експертизи у кримінальному провадженні. Право і суспільство. № 3-1. 2019. С. 218–222. DOI: https://doi.org/10.32842/2078-3736-2019-3-1-36.
Кучинська О.П., Пилипчук О.П. Дослідження висновку експерта у кримінальному провадженні в суді першої інстанції. Криміналістика і судова експертиза. Вип. 65. 2020. С. 19–25. DOI: https://doi.org/10.33994/kndise.2020.65.02.
Щербаковський М.Г., Дементьєв М.В. Перевірка висновку експерта. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2022. № 3(98). С. 206–216. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2022.3.19.
Нестор Н.В. Штучний інтелект у судовій експертизі: загроза чи перспектива? Криміналістика і судова експертиза. Вип. 69. 2024. С. 85–88. DOI: 10.33994/kndise.2024.69.07.
Воробчак А.Р. Допит експерта у кримінальному провадженні: мета, умови та предмет. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2018. № 36. Том 2. С. 148–152.
Соловйова О.Є. Щодо вдосконалення норм про допит експерта у кримінальному провадженні. Процесуальне та техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування. Харків, 2019. С. 286–288. URL: https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/28_11_2019/pdf/102.pdf.
Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text.
Циганюк Ю.В., Шульгін С.О. Незгода з висновком експерта як результат оцінки доказів за внутрішнім переконанням. Криміналістичний вісник. 2023. № 2(40). С. 16–29. DOI: 10.37025/1992-4437/2023-40-2-16.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. Ф. Волобуєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
