Правові аспекти діяльності Національної поліції в умовах правового режиму воєнного стану

Анотація

У статті здійснюється ґрунтовне дослідження окремих проблемних аспектів правового забезпечення діяльності Національної поліції України в умовах дії правового режиму воєнного стану. Автори аналізують специфіку функціонування поліції як ключового органу в системі сектору безпеки та оборони в період збройної агресії проти України, що супроводжується системними загрозами для громадського порядку, публічної безпеки та правопорядку загалом. Акцентовано увагу на тому, що введення воєнного стану зумовлює істотну трансформацію механізмів управління в державі, а отже, вимагає й переосмислення правового статусу та повноважень Національної поліції у відповідному контексті.

У роботі детально розглянуто нормативно-правове регулювання діяльності поліції в умовах воєнного стану, зокрема положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про Національну поліцію», інших підзаконних актів, розпоряджень Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ, а також наказів та інструкцій, що видаються безпосередньо у період дії особливого правового режиму. Автори підкреслюють, що правове забезпечення діяльності поліції повинно мати системний, узгоджений та адаптивний характер, здатний оперативно реагувати на зміну безпекової ситуації, притаманну воєнному стану.

Особливу увагу приділено аналізу повноважень поліції, які мають специфіку в умовах воєнного часу. Серед них – контроль за дотриманням комендантської години, забезпечення режимних обмежень (включаючи обмеження свободи пересування, заборону масових заходів тощо), виявлення і нейтралізація диверсійно-розвідувальних груп, боротьба з мародерством, участь у контрдиверсійних заходах спільно з іншими силовими структурами. Зазначено, що поліція виконує не лише правоохоронні функції, а й діє як елемент оборонного потенціалу країни, що значно розширює її функціональне навантаження.

Окремим напрямом дослідження є проблематика взаємодії Національної поліції з іншими суб’єктами сектору безпеки та оборони – Збройними Силами України, Службою безпеки України, Державною прикордонною службою, Національною гвардією тощо. Вказується на важливість оперативної координації дій між усіма ланками системи безпеки, необхідність обміну інформацією, формування спільних оперативних штабів, а також забезпечення чіткого розмежування повноважень для запобігання дублюванню функцій та конфліктам юрисдикцій.

У статті також окреслено основні правові, організаційні та практичні виклики, з якими стикається поліція під час виконання своїх завдань у період воєнного стану. Зокрема, порушено питання кадрового забезпечення, морально-психологічної стійкості особового складу, матеріально-технічного забезпечення, правового захисту працівників поліції тощо. Автори наголошують на необхідності розробки комплексної нормативної бази, яка б враховувала не лише поточні загрози, а й потенційні сценарії ескалації конфлікту, забезпечуючи при цьому баланс між безпекою і дотриманням основоположних прав і свобод громадян.

У підсумку підкреслюється, що ефективне правове регулювання діяльності Національної поліції в умовах воєнного стану є важливою умовою стабільності державного управління, збереження публічної безпеки та підтримання довіри громадян до інститутів влади. Запропоновано низку напрямів удосконалення чинного законодавства, спрямованих на зміцнення функціональної спроможності поліції як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.