Адвокатська таємниця: проблеми визначення предмету та обсягу

Анотація

У статті здійснюється комплексне дослідження інституту адвокатської таємниці як фундаментальної основи правової системи, що забезпечує належний рівень захисту конфіденційності відносин між адвокатом і клієнтом. Автор проводить ґрунтовний аналіз законодавчого визначення та регулювання адвокатської таємниці в Україні, детально розглядає її юридичний зміст, правові межі та механізми захисту. Особлива увага приділяється порівнянню національного законодавства з відповідними міжнародними стандартами, передусім практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

У роботі системно висвітлюється актуальність проблеми в сучасних умовах цифровізації суспільства, що створює нові виклики для захисту конфіденційної інформації та вимагає переосмислення традиційних підходів до забезпечення адвокатської таємниці. Автор розкриває багатоаспектність предмету адвокатської таємниці, включаючи такі його складові, як: факт звернення до адвоката, мотиви звернення, зміст і характер правових консультацій, документи, передані адвокату, електронну кореспонденцію та інші форми комунікації.

Важливим аспектом дослідження є розгляд новітньої судової практики, зокрема справи Reznik v. Ukraine (2025), яка стала значущим прецедентом, що підкреслює необхідність чіткого визначення предмету адвокатської таємниці та запровадження ефективних механізмів її правового захисту в національному законодавстві. Автор виявляє та аналізує проблемні аспекти чинного правового регулювання та правозастосовної практики, пов’язані з розбіжностями в українському законодавстві та відсутністю уніфікованих стандартів захисту конфіденційної інформації.

На основі проведеного аналізу у статті запропоновано комплекс науково обґрунтованих напрямів удосконалення правового захисту адвокатської таємниці. Серед них: гармонізація національного законодавства з міжнародними стандартами, посилення механізмів судового контролю за дотриманням принципу конфіденційності, удосконалення процедур кібербезпеки для захисту електронних даних та впровадження додаткових правових гарантій для адвокатів у процесі здійснення їхньої професійної діяльності.

У підсумку автор обґрунтовує необхідність системного удосконалення законодавчого регулювання адвокатської таємниці в Україні для забезпечення високого рівня конфіденційності адвокатської діяльності відповідно до європейських стандартів та практики ЄСПЛ.