Механізм умовності як інструмент захисту фінансових інтересів Європейського Союзу: аналіз ефективності та потенційних ризиків

Анотація

У статті досліджується механізм умовності, запроваджений як інструмент захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, що має на меті посилити відповідальність держав-членів за дотримання демократичних цінностей та забезпечення ефективного управління коштами бюджету ЄС. Особливу увагу приділено положенням Регламенту (ЄС) 2020/2092 Європейського Парламенту та Ради, який встановлює чіткий і безпосередній зв’язок між обсягом фінансування з боку ЄС та дотриманням принципу верховенства права в країнах-членах. Регламент передбачає механізм призупинення або обмеження виплат у разі систематичних порушень, що ставлять під загрозу належне використання коштів ЄС. У роботі всебічно розглядаються правові засади функціонування механізму умовності, зокрема його інституційна структура, процедури ухвалення рішень та критерії, за якими визначається наявність порушень. Проаналізовано основні цілі цього інструменту, серед яких – зміцнення правової визначеності, запобігання зловживанням та забезпечення фінансової дисципліни на всіх рівнях бюджетного управління в межах ЄС. Зазначено, що ефективність механізму значною мірою залежить від політичної волі як інституцій ЄС, так і національних урядів. Окрему увагу приділено потенційним ризикам, що супроводжують практичне застосування умовності. Зокрема, розглянуто небезпеку політизації рішень щодо призупинення виплат, що може викликати напруження між інституціями ЄС та окремими державами-членами. Визначено ключові виклики, пов’язані з необхідністю дотримання процесуальних гарантій, прозорості та передбачуваності у прийнятті рішень щодо застосування санкцій. Досліджується роль Європейської Комісії як центрального органу контролю та ініціювання процедур за Регламентом, а також висвітлюються можливі наслідки для держав-членів, які систематично порушують основоположні принципи правової держави, зокрема незалежність судової влади, ефективне розслідування корупції та забезпечення недискримінаційного доступу до правосуддя. Таким чином, дослідження робить внесок у формування цілісного уявлення про взаємозв’язок між умовністю, національним суверенітетом і прагненням Європейського Союзу зберегти свою правову і фінансову цілісність, забезпечуючи при цьому дотримання спільних цінностей та підзвітність використання спільних ресурсів.