Юриспруденція у Візантії в Середні віки
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.2Ключові слова:
римське право, юриспруденція, світське право, канонічне право, світське судочинство, Візантія, Середні вікиАнотація
Стаття присвячена дослідженню візантійсько-східної лінії спадкоємності з юриспруденційною традицією пізнього римського періоду в Середні віки. Смерть славетного імператора-правника Юстиніана (527–565) та тривала криза імперського державного устрою знаменували кінець органічного розвитку історичного римського права і початок нового етапу розвитку юриспруденції. Відзначено, що після Юстиніанового правничого ренесансу імператори певний час (між початком VII століття та серединою IX століття) більше не брали на себе ініціативу нових кодифікацій чи видання офіційних збірників права і лише запроваджували окремі закони («новели»), відповідно до потреб моменту. Можна стверджувати, що законотворча діяльність цього періоду спрямована на переклад грецькою мовою римських законів з переглядом та модернізацією їхнього змісту. Констатовано, що тенденція до відновлення та оновлення «стародавнього» Юстиніанового права призвела до появи нової та процвітаючої юридичної літератури у Візантії у X та XI століттях. Відзначено, що після нової імперської кодифікації права за доби македонської династії виникла компіляційна література, яка зосереджувалася або на спрощенні матеріалу з імперських законів («Василік»), або на його уточненні за допомогою схолій. Автори вважають, що останній етап візантійської середньовічної історії (кінець XII – кінець XV століть), за часів династій Ангелів, Ласкарів та Палеологів, є періодом кризи та розпаду держави, а отже, і занепаду юриспруденції. Кодифікаційні тенденції зникли, імперське законодавство стало частковим та спеціалізованим, світське право було заполонене церковними нормами, а духовенство почало відігравати центральну роль у розвитку права. Зроблено висновок, що духовна сила та розвинута система римського права продовжували впливати на правову еволюцію Європи, як на Сході, так і на Заході, протягом всього Середньовіччя; весь науковий розвиток права та відродження юриспруденції, безсумнівно, були пов’язані зі знанням та використанням римського права.
Посилання
Troianos S. Die Quellen des byzantinischen Rechts / hrsg. D. Simon, S. Neye. Berlin: Brill, 2017. 407 s.
Stolte B.H. Justice: Legal Literature. The Oxford Handbook of Byzantine Studies / eds. E. Jeffreys et al. Oxford, 2008. P. 691–698.
Stolte B.H. The Law of New Rome: Byzantine Law. The Cambridge Companion to Roman Law / ed. D. Johnston. Cambridge, 2015. P. 355–373.
Stolte B.H. Legal Thought. The Cambridge Intellectual History of Byzantium / eds. A. Kaldellis, N. Siniossoglou. Cambridge, 2017. P. 141–166.
Stolte B.H. Byzantine Law: The Law of the New Rome. The Oxford Handbook of European Legal History / eds. H. Pihlajamäki, M.D. Dubber, M. Godfrey. Oxford: 2018. P. 229–248.
A Sourcebook on Byzantine Law: Illustrating Byzantine Law through the Sources / D. Penna, R. Meijering. Leiden-Boston: Brill, 2022. 224 p.
Bochove T. van A Bibliography of Byzantine Law. A. Books on Byzantine Law.URL: https://www.academia.edu/45025705/A_Bibliography_of_Byzantine_Law (дата звернення: 14.07.2025).
Санжаров В.А., Павлюх О.А. Болонська правова школа у XII столітті. Внесок декретистів в створення системи західноєвропейського церковного права. Ірпінський юридичний часопис. Серія: право. 2022. Вип. 1 (8). С. 21–31. DOI htps://doi.org/10.33244/2617-4154.1(8).2022.21-31.
Санжаров В. А. Ірнерій. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ірнерій (дата звернення: 14.07.2025).
Санжаров В.А. Граціан і його твір «Згода розбіжних канонів»: юридичний Ренесанс в Західній Європі у XII столітті і канонічне право. Держава та регіони. Серія: право. 2018. № 4 (62). С. 133–137.
Санжаров В.А. Оформлення системи церковного права в Західній Європі у XII столітті. Декрет Граціана. Прикарпатський юридичний вісник. 2021. Вип. 6 (41). C.18–21. DOI htps://doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(41).959.
Санжаров В. А. Декрет Граціана. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Декрет_Граціана (дата звернення: 14.07.2025).
Chitwood Z. Byzantine Legal Culture and the Roman Legal Tradition, 867–1056. Cambridge: Cambridge University Press, 2017. 236 p.
Basilicorum libri LX / ed. H.J. Scheltema, D. Holwerda, N. van der Wal. Groningen: J.B. Wolters, 1953–1988. 9 vol. in 17.
Basilica Online. Justinian’s Corpus iuris in the Byzantine world / ed. Bernard Stolte. URL: https://referenceworks.brill.com/display/db/basi (дата звернення : 14.07.2025).
Η Πεῖρα – Die Peira. Ein juristisches Lehrbuch des 11. Jahrhunderts aus Konstantinopel. Text, Übersetzung, Kommentar, Glossar / D. Simon, D.R. Reinsch. Berlin: De Gruyter, 2023. 2 Bd. 1245 s.
The History of Byzantine and Eastern Canon Law to 1500 / ed. W. Hartmann, K. Pennington. Washington: The Catholic University of America Press, 2012. 376 p.
Мацелик М.О., Берестень А.В., Бинюк Н.М. Канонічне (церковне) право на Сході середньовічної Європи: вплив імперії. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 9. С. 51–54. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-9/10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. І. Бак, Г. Ф. Санжарова, О. В. Сіренко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.