Ідея правовладдя в поглядах мислителів античності
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.8Ключові слова:
Античність, Аристотель, держава, закон, Платон, правовладдя, справедливість, ЦицеронАнотація
У статті аналізуються ідейні засади правовладдя у поглядах мислителів античності. Зазначається, що в досліджуваний період філософи глибоко осмислювали ряд концептуальних важливих питань, пов’язаних з державою, правом, справедливістю тощо. У цьому зв’язку наводиться думка древньогрецького мислителя Платона, який у своїх працях пропонував усвідомлювати державу на основі ідеї добра і справедливості, як основоположних принципів її процвітання. Характеризуються погляди Платона щодо моделі щасливої держави, зокрема його позиція, що у дійсно щасливій державі важливе місце належить мудрості, мужності, розсудливості й справедливості. Водночас, ілюструється сутність його концепції ідеальної держави, що полягала в підпорядкуванні всіх громадян закону, забезпечуючи порядок і спокій для всіх. Проаналізовано позицію Аристотеля про те, що кожна людина має відношення до держави, подібно до того, як частина співвідноситься до цілого, а людська природа прагне до державного об’єднання як засобу задоволення потреб та гармонізації інтересів у суспільстві. Він розглядав державу як порядок, призначений для щастя громадян, підкреслюючи необхідність врахування інтересів усього населення. Також наводиться думка мислителя про те, що найкращою формою держави є та, яка поєднує аристократію, олігархію та демократію, забезпечуючи поміркованість у політиці і владі. Водночас, подаються його уявлення щодо закону як акту законодавця, визначаючи його значення у соціальному устрої. Філософ підкреслював важливість верховенства права у правовій державі, де має панувати закон, а не ті, хто при владі, та наголошував на необхідності справедливості при створенні та застосуванні права. Відображено погляди Цицерона стосовно виникнення держави. Констатується, що у своїх роздумах мислитель вважав головним чинником об’єднання людей саме особливість людської природи, наполегливо вказуючи на вроджену потребу жити разом та спілкуватися. Аналізується позиція філософа стосовно того, що лише те право, яке ґрунтується на природних законах, може визначити справедливість та розумність закону, а законами можна назвати лише ті норми, які сприяють благополуччю народу та держави. Він переконував, що закони повинні бути справедливими і корисними для всіх.
Посилання
Аристотель. Політика. Переклад з давньогрецької О. Кислюк. Київ: Основи, 2005. 240 с.
Головатий С.П. Верховенство права: у 3 кн. Кн. 1: Від ідеї – до доктрини. К.: Фенікс, 2006. XXXII, 623 с.
Козинець О.Г., Остапенко А.І. Платон та Аристотель про державу і право: порівняльна характеристика. Актуальні проблеми держави і права. 2021. № 89. С. 37–41.
Колич О., Олійник В. Еволюція філософсько-правового розуміння держави. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Юридичні науки». 2022. № 3(35). С. 81–88.
Матевосян А.А. Поняття принципу верховенства права на доктринальному рівні. ScienceRise. Juridical Science. 2019. № 4. С. 10–15.
Меленко С.Г. Аристотель про соціальні основи держави. Держава і право. 2012. Вип. 56. С. 60–65.
Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. К.: Основи, 2000. 355 с.
Процюк І.В. Становлення вчення про форму правління держави. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2009. Вип. 17. С. 21–34.
Суліменко O. Марк Тулій Ціцерон: деякі штрихи до поняття держави. Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. 2024. Вип. 52. С. 445–452.
Цицерон М.Т. Про державу. Про закони. Про природу богів / Переклад з латин. В. Литвинов. К. Основи, 1998. 476 с.
Шевченко Л.А. Принцип верховенства права: історія становлення. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. «Право». 2020. Вип. 32. С. 7–13.
Шелевер Н.В. Принцип справедливості у філософії античних філософів. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2020. № 4. Т. 2. С. 33–39.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 С. Г. Кельбя

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.