Концепція національної безпеки України: актуальність та структура

Автор(и)

  • А. М. Колодій головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6647-700X
  • А. Г. Лапко кандидат юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0009-0007-7044-0078
  • А. І. Хальота кандидат юридичних наук, доцент, в.о. провідного наукового співробітника відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0000-0001-8505-0055

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.9

Ключові слова:

національна безпека, концепція, загрози, нормативно-правова база, структура, закон, стратегія

Анотація

У статті розглядається нагальна потреба у прийнятті Концепції національної безпеки України як фундаментального документа, що визначатиме стратегічні орієнтири та практичні механізми захисту життєво важливих інтересів Українського народу, суспільства та держави.

Автори акцентують увагу на домінуючій світовій тенденції закріплення положень щодо національної безпеки та оборони на конституційному рівні, наводячи приклади світових конституцій. Вони аналізують співвідношення майбутньої Концепції з чинним Законом України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року № 2469-VIII, підкреслюючи їхні різні статуси, глибину правового регулювання та функціональне призначення. Зазначається, що Закон є рамковим документом, тоді як Концепція, у разі її затвердження на рівні закону, матиме більш фундаментальний, теоретичний та стратегічний характер, розкриваючи сутність національної безпеки, її філософію та методологічні підходи.

У статті обґрунтовується необхідність прийняття нової Концепції національної безпеки України, яка забезпечить системність, цілісність та чіткість понятійного апарату у сфері безпеки. Підкреслюється важливість проактивного підходу до загроз, законодавчого закріплення та ієрархії документів, а також інтеграції передових методологічних засад. Автори розглядають Концепцію як основу для міжнародного співробітництва, що сприятиме поглибленню взаємодії з партнерами України.

На основі системного підходу пропонується структура Концепції національної безпеки України, що включає дванадцять ключових елементів: позиції України у світі, національні цілі та інтереси, союзники та партнери, реальні та потенційні загрози, матеріальна, нормативна та духовна бази, інституційна та кадрова основи, управління системою національної безпеки, діяльність у цій сфері та бажані результати. Наголошується на важливості визначення у Концепції основоположних понять, таких як національна безпека, Український народ, об’єкти та суб’єкти безпеки, загрози, національна мета та інтереси. Запропонована структура покликана забезпечити логічність, послідовність та системність документа, що є критично важливим для ефективного функціонування системи національної безпеки України в умовах сучасних викликів.

Посилання

Конституція Естонської Республіки, прийнята на референдумі 28 червня 1992 року. URL: https://biblioteka.sejm.gov.pl/wp-content/uploads/2015/10/Estonia_rus_010815.pdf (дата звернення: 09.06.2025).

Конституція Литовської Республіки, прийнята на референдумі 25 жовтня 1992 року. URL: http://lib.rada.gov.ua/static/LIBRARY/catalog/law/lit_konst1.htm (дата звернення: 09.06.2025).

Конституція Республіки Македонія від 17 листопада 1991 року. URL: https://legalns.com/download/books/cons/macedonia.pdf (дата звернення: 09.06.2025).

Конституції Республіки Узбекистан, прийнята на референдумі 30 квітня 2023 року. URL: https://www.uzbekistan.org.ua/ru/uzbekistan/konstitutsiya.html (дата звернення: 09.06.2025).

Основний Закон Федеративної Республіки Німеччина від 23 травня 1949 року. URL: https://www.bundestag.de/resource/blob/1033364/ea61281e39aaac743a3025aba57cbed2/grundge-setz_uk.pdf (дата звернення: 09.06.2025).

Конституція Японії від 3 листопада 1946 року, набрала чинності 3 травня 1947 року. URL: https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81 %D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97 (дата звернення: 09.06.2025).

Конституції зарубіжних країн: навчальний посібник / Авт.-упоряд.: В.О. Серьогін, Ю.М. Коломієць, О.В. Марцеляк та ін. / За заг. ред. к.ю.н. доц., В.О. Серьогіна. Харків: Видавництво «ФІНН», 2009. 664 с.

Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст. 241.

Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5 березня 1998 року № 183/98-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 35. Ст. 237.

Про Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: затв. Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020. Урядовий кур’єр. 2020. 16 вересня. № 179.

Конституція України: Основний Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-30

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень