Цифровізація як драйвер сучасної соціології права: адаптація суспільства до змін технологічного прогресу

Автор(и)

  • Ю. Коцан-Олинець кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка, Україна https://orcid.org/0000-0002-3217-4780

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.10

Ключові слова:

людина, суспільство, право, соціологія, суспільна культура, соціальні процеси, цифрова соціологія, цифровізація, великі дані, штучний інтелект, цифрові технології, інформаційне суспільство

Анотація

У статті досліджено проблеми адаптації сучасного суспільства до змін технологічного процесу крізь призму цифровізації соціології права. Зазначено, що зростання цифровізації, поява більш швидких комп’ютерів і створення нових програмних засобів для аналізу результатів досліджень сприяли виникненню такої сфери, де комп’ютерний алгоритм став сприйматися як суб’єкт, здатний у будь-якій ситуації видати релевантний аналітичний результат. Запуск складних обчислень, розрахунок статистичних критеріїв і побудова багатовимірних моделей сприяли тому, що соціолог переставав потребувати розуміння математичної, а часто і власне соціологічної основи вироблених ним маніпуляцій із даними.. Акцентовано, що саме прагнення людини адаптуватися до нових умов сучасності завдяки новим технологіям дає змогу їй простіше проходити цей період життєдіяльності. З огляду на це, можна стверджувати, що не людина впливає і формує соціальний простір, а саме простір формує людину як особистість, її світогляд. Зазначено, що соціальне середовище і зміни, що відбуваються в ньому, суттєво впливають на формування особистості людини і становлення її самоідентичності. Епоха цифровізації сформувала принципово нову людину, життя якої щодня проходить із використанням цифрових технологій. Зроблено висновок, що інформаційний шум нерідко перешкоджає сприйняттю змісту інформації, що передається. Тож цифровізація впливає на життєвий світ людини завдяки якості й кількості інформації, а також методам і формам споживання інформації людиною. Тобто змінюється спосіб сприйняття, а особистісна реалізація безпосередньо пов’язана з умінням людини працювати з інформацією. Епоха цифровізації перетворила ідентичність особистості, внаслідок чого вона набула цифрового формату. Утім, цифрова людина перестала бути автономним суб’єктом, оскільки рисами своєї особистості вона тепер завдячує факту приєднання до онлайн-мережі. Результати цифровізації соціології права мають не замінювати людину, а бути інструментами в її пізнанні. Тож у процесі цифровізації соціології права пріоритет потрібно віддавати не штучному інтелекту, а розвитку когнітивного, морального і творчого потенціалу людини, а також різних автоматизованих систем керування як інструментів у процесі пізнання.

Посилання

Україна долучилася до Програми «Цифрова Європа»: що це означає. Урядовий портал. 2022. 5 верес. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-doluchylasia-do-prohramy-tsyfrova-ievropa-shcho-tse-oznachaie (дата звернення: 30.06.2025).

Гриценко А., Бурлай Т. Вплив цифровізації на соціальний розвиток. Економічна теорія. 2020. № 3. С. 24–51. URL: https://etet.org.ua/docs/ET_20_3_24_uk.pdf (дата звернення: 30.06.2025).

Барабаш О. Диджиталізація вітчизняної освіти: проблеми і перспективи розвитку в умовах глобалізації. Право України. 2022. № 12. С. 109–121.

Слободянюк А.В. Значення соціології як науки та навчальної дисципліни в сучасному українському суспільстві. Вiсник Вiнницького полiтехнiчного iнституту. 2011. № 1. С. 16–20. URL: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Slobodyanyuk_7.php (дата звернення: 30.06.2025).

Іваненко О. Цифровізація як нова реальність в умовах соціальної нестабільності. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 2024. № 3. С. 25–46. URL: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-3/4.pdf (дата звернення: 30.06.2025).

Калашнікова Л. Цифровізація соціальних відносин: теоретичне обґрунтування та емпірична верифікація. Інформаційне суспільство і Природа у фокусі соціологічної аналітики : кол. моногр. / за наук. ред. А. Лобанової, Л. Калашнікової, І. Грабовець. Київ, 2023. С. 13–48.

Діджиталізація проти корупції. Як цифрова трансформація сприяє прозорій роботі держави? Укрінформ. 2025. 20 черв. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3707925-didzitalizacia-proti-korupcii-ak-cifrova-transformacia-spriae-prozorij-roboti-derzavi.html (дата звернення: 30.06.2025).

Братасюк О.Б., Ментух Н.Ф. Поняття та класифікація цифрових прав в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 10. С. 58–61. URL: http://www.lsej.org.ua/10_2021/14.pdf (дата звернення: 30.06.2025).

Digital sociologies / ed. by J. Daniels, K. Gregory, T. M. Cottom. Bristol, UK: Policy Press, 2017. 528 p. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctt1t89cfr.

Стрельченко М. Економічні погляди Вернера Зомбарта (1863–1941). URL: http://feb.tsatu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/06/Ekonomichni-poglyadi-Vernera-Zombarta-.pdf (дата звернення: 30.06.2025).

Габермас Юрген. Постметафізичне мислення / пер. з нім. В. Купліна. Київ: Дух Літера, 2011. 280 с.

Washington S.C. Robots “Will Make Majority of Humans Unemployed within 30 Years”. Independent. 14 February 2016. URL: https://www.independent.co.uk/tech/robots-will-make-majority-of-humans-unemployed-within-30-years-a6872486.html (viewed on 30.06.2025).

Frischherz B., Millar G. Digital ethics: a teaching handbook. Globethics Publications, 2024. URL: https://repository.globethics.net/bitstream/handle/20.500.12424/4306851/GE_Higher_Education_Edu_Praxis_4_isbn9782889315789.pdf?sequence=3&isAllowed=y (viewed on 30.06.2025).

Мартін Гайдеґґер про мислення, буття та нудьгу. KMBS. 2020. 3 черв. URL: https://kmbs.ua/ua/article/martin-heidegger (дата звернення: 30.06.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-30

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень