Цифровізація як драйвер сучасної соціології права: адаптація суспільства до змін технологічного прогресу

Анотація

У статті досліджено проблеми адаптації сучасного суспільства до змін технологічного процесу крізь призму цифровізації соціології права. Зазначено, що зростання цифровізації, поява більш швидких комп’ютерів і створення нових програмних засобів для аналізу результатів досліджень сприяли виникненню такої сфери, де комп’ютерний алгоритм став сприйматися як суб’єкт, здатний у будь-якій ситуації видати релевантний аналітичний результат. Запуск складних обчислень, розрахунок статистичних критеріїв і побудова багатовимірних моделей сприяли тому, що соціолог переставав потребувати розуміння математичної, а часто і власне соціологічної основи вироблених ним маніпуляцій із даними.. Акцентовано, що саме прагнення людини адаптуватися до нових умов сучасності завдяки новим технологіям дає змогу їй простіше проходити цей період життєдіяльності. З огляду на це, можна стверджувати, що не людина впливає і формує соціальний простір, а саме простір формує людину як особистість, її світогляд. Зазначено, що соціальне середовище і зміни, що відбуваються в ньому, суттєво впливають на формування особистості людини і становлення її самоідентичності. Епоха цифровізації сформувала принципово нову людину, життя якої щодня проходить із використанням цифрових технологій. Зроблено висновок, що інформаційний шум нерідко перешкоджає сприйняттю змісту інформації, що передається. Тож цифровізація впливає на життєвий світ людини завдяки якості й кількості інформації, а також методам і формам споживання інформації людиною. Тобто змінюється спосіб сприйняття, а особистісна реалізація безпосередньо пов’язана з умінням людини працювати з інформацією. Епоха цифровізації перетворила ідентичність особистості, внаслідок чого вона набула цифрового формату. Утім, цифрова людина перестала бути автономним суб’єктом, оскільки рисами своєї особистості вона тепер завдячує факту приєднання до онлайн-мережі. Результати цифровізації соціології права мають не замінювати людину, а бути інструментами в її пізнанні. Тож у процесі цифровізації соціології права пріоритет потрібно віддавати не штучному інтелекту, а розвитку когнітивного, морального і творчого потенціалу людини, а також різних автоматизованих систем керування як інструментів у процесі пізнання.