Теоретико-правові підходи до визначення ролі та значення належного урядування

Анотація

Стаття присвячена теоретико-правовим підходам до визначення ролі та значення належного урядування. Визначено, що в міжнародній практиці термін «урядування» часто використовується як частина нормативної конструкції «належне урядування», яке може охоплювати такі аспекти: повага до прав людини, верховенство права, ефективна участь, багатостороннє партнерство, політичний плюралізм, прозорі та підзвітні процеси та інституції, ефективний та результативний державний сектор.

Проаналізовано різні підходи до визначення терміну «належне урядування». Резюмовано, що належне управління додає нормативний або оціночний атрибут до процесу управління та стосується процесу, за допомогою якого державні установи ведуть державні справи, управляють державними ресурсами та гарантують реалізацію прав людини.

Автор наголошує на важливості належного урядування, оскільки діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування спрямоване на забезпечення благополуччя громадян через надання належних та ефективних державних послуг.

Зазначено, що ООН визначила вісім принципів належного урядування: участь; верховенство права; прозорість, чутливість; орієнтація на досягнення згоди; рівність та інклюзивність; ефективність та результативність; підзвітність. Автор зазначає, що дані принципи є фундаментом функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, оскільки, якщо їх діяльність не відповідає зазначеним принципам, то інституції можуть виявитися неефективними.

Резюмовано, що належне урядування – це позитивний підхід до управління, який загалом дозволяє досягти найкращих можливих результатів. У науковій літературі та міжнародному розумінні відсутній єдиний підхід до визначення дефініції «належне урядування». Наголошується, що належне урядування має ґрунтуватись на основних ключових принципах, оскільки, якщо політичні системи не відповідають цим засадам, це може призвести до нездатності надання публічних послуг, а отже, й задоволення потреб суспільства.