Особливості використання спеціалізованої термінології під час формалізації норм права в контексті юридичної техніки
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.22Ключові слова:
правотворчість, юридична техніка, нормотворча техніка, формалізація, термінологія, норма права, формальна визначеність, правова визначеністьАнотація
У статті розглянуто особливості використання спеціалізованої термінології під час формалізації норм права в контексті юридичної техніки. Визначено роль юридичної техніки у правотворчій діяльності та обґрунтовано її вплив на підвищення якості норм права. Проаналізовано такі категорії, як юридична техніка, формалізація та правова термінологія. Розкрито зміст і характерні властивості правової дефініції, окреслено значення юридичної техніки в правозастосовній діяльності. Серед основних проблем формалізації норм права виокремлено недостатнє використання спеціалізованої термінології, що зумовлює зниження рівня правової визначеності.
У ході дослідження надано характеристику проблеми надмірного використання спеціалізованої термінології, що призводить до плутанини у вживаних термінах і зниження рівня зрозумілості норм права для їх адресатів.
Під час аналізу проведеного дослідження встановлено, що сучасні умови формування вітчизняного законодавства потребують поглиблення наукових розвідок у сфері юридичної техніки. Правотворча практика вимагає наявності розвинутого методологічного інструментарію, пов’язаного з добором чітких і лаконічних формулювань правових приписів та юридичних термінів. Зазначене є необхідним для запобігання виникненню колізій у правовій сфері та підвищення рівня доступності правових норм для їх сприйняття учасниками правовідносин. При цьому певне розмиття галузевих меж може створювати підґрунтя для формування умов, за яких можливе як недостатнє, так і надмірне використання спеціалізованої термінології під час формалізації норм права. Реагування на зазначені ризики зумовлює постановку на порядок денний доктринальних дискусій щодо доцільності стандартизації юридичної лексики, головною метою яких є сприяння унормуванню вироблення правил та вимог юридичної техніки під час формування понятійно-категоріального апарату у правовій сфері.
За результатами дослідження сформульовано висновок про необхідність помірного та зваженого використання спеціалізованої термінології, в межах, обумовлених потребою забезпечення правової визначеності й упередження плутанини у термінах і зниження доступності права учасникам правових відносин.
Посилання
Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. 742 с.
Рабінович П.М., Дудаш Т.І. Правнича мова: основні складники (загальнотеоретична характеристика). Вісник Національної академії правових наук України. 2017. № 1. С. 17–29.
Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: посібник / А.В. Красницька. 2-е вид., допов. і перероб. К.: Парламент. видавництво, 2006. 538 с.
Савчин М. Методологія порівняльного правознавства у контексті зближення правових культур та соціогуманітарного виміру права. Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку: Зб. наук. статей / За ред. Ю.С. Шемшученка, О.В. Кресіна; Упор. О.В. Кресін, О.М. Редькіна, за участі К.О. Черніченка. К.: ІДП ім. В.М. Корецького НАНУ, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Київський університет права НАНУ, 2006. С. 136–144. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/5229 (дата звернення: 12.06.2025).
Юридичні технології та алгоритми формалізації права у вимірі юридичної діяльності: монографія / Д.Г. Манько. Одеса: Фенікс, 2019. 320 с.
Про затвердження Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України: постанова. Кабінет Міністрів України від 6 вересня 2005 року № 870. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/870-2005-п (дата звернення: 20.06.2025).
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005. Верховна Рада України. Сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05#Text (дата звернення: 15.06.2025).
Шутак І.Д. Юридична техніка і технологія: теорія і практика застосування. Юридична техніка і технологія : теорія і практика застосування: Тези доп. та повідомл. учасн. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 24-25 лист. 2016 р.) / за заг. ред. І.Д. Шутака. Х.: Право, 2016. 228 с.
Адаскалиця К.К. Співвідношення системності та формальної визначеності як властивостей права в контексті формалізації норм права. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Том 1, № 87. 2025, с. 15–22. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/324463/314571 (дата звернення: 18.06.2025).
Юридична енциклопедія: у 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: Укр. енцикл., 2003. Т. 5. 736 с.
Дашковська О.Р. Правові дефініції як різновид нормативних приписів. Вісник Національної академії правових наук України. 2012. Вип. 3. С. 16–23. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/3918/1/Dashkovska_16.pdf (дата звернення: 21.06.2025).
Шестакова С.О. Особливості юридичної термінології як спеціалізованої системи правових понять. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. № 33, том 1, с. 71–73. URL: http://vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v33/part_1/21.pdf (дата звернення: 22.06.2025).
Пригара Л.І. Юридична техніка актів правозастосування: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2008, 244 с.
Токарчук О.В. Дотримання правил юридичної техніки як запорука ефективної роботи органів публічної влади. Нове українське право. Київ: Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, 2025. Вип. 1. 254 с. С. 56–62. URL: http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/issue/view/26 (дата звернення: 23.06.2025).
«Про правотворчу діяльність»: Закон України від 24.08.2023 р. № 3354-ІХ. Верховна Рада України. Сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text (дата звернення: 25.06.2025).
Атаманчук Н. Правотворча діяльність органів Державної податкової служби України: теоретико-правові аспекти. Нове українське право. 2024. № 2. С. 42–49.
Колодій А. Закон України «Про правотворчу діяльність» – основа реформування правової системи України. Закон України «Про правотворчу діяльність» як механізм удосконалення правотворчого процесу в Україні: збірник матеріалів Науково-практичного круглого столу, м. Київ, 12 квітня 2024 р. Київ: Інститут правотворчості та науковоправових експертиз НАН України, 2024. С. 27–35.
Науково-практичний коментар Закону України «Про правотворчу діяльність» / за заг. ред. Р. Стефанчука. Київ: Ліра-К, 2024. 576 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Н. В. Степаненко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
