Рішення Конституційного Суду Румунії щодо виборів Президента як прецедент застосування положень “войовничої демократії” в умовах гібридних загроз

Анотація

У статті розглядається прецедентне рішення Конституційного Суду Румунії від 6 грудня 2024 року (Рішення № 32) щодо скасування результатів першого туру президентських виборів 2024 року, яке привернуло значну міжнародну увагу. Дослідження фокусується на застосуванні положень “войовничої демократії” в умовах гібридних загроз, що виникли внаслідок масштабного зовнішнього втручання та маніпуляцій у виборчий процес. Аналізуються ключові аргументи Конституційного Суду, які стали підґрунтям для рішення. Окреслені загрози, які поставили під питання демократичність виборів, зокрема, системна дезінформація через соціальні мережі (переважно TikTok) та зловживання алгоритмами для штучного завищення популярності кандидата, немаркована політична реклама, а також значні розбіжності у фінансуванні кампанії. Окрему увагу приділено фактам кібератак, публікації облікових даних виборчої інфраструктури з російських джерел та широкому поширенню дезінформації, що маніпулювала громадською думкою.

У статті аналізується розширене тлумачення Конституційним Судом Румунії своїх повноважень як гаранта верховенства Конституції, поєднуючи статтю 146 (f) Конституції (забезпечення дотримання процедури виборів Президента) зі статтею 142 (1) Конституції («Конституційний Суд є гарантом верховенства Конституції»). Такий підхід дозволив Суду не просто формально перевіряти процедуру, а й оцінювати її змістовну відповідність фундаментальним засадам демократії, правової держави та суверенітету, що є особливо актуальним в умовах сучасних гібридних загроз.

Проводиться порівняльний аналіз румунського кейсу з досвідом Німеччини, де партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), незважаючи на кваліфікацію Федеральною службою захисту Конституції як “підозрілого випадку”, успішно конкурувала на виборах. Ця розбіжність підкреслює відсутність єдиного підходу до захисту демократичних процесів у країнах ЄС та складність балансування між захистом конституційного ладу та забезпеченням свободи політичної конкуренції в умовах зростаючих гібридних загроз.

Окремо визначено потенційні виклики для української демократії в контексті майбутніх післявоєнних виборів. Звертається увага на різницю в повноваженнях між Конституційним Судом Румунії та Верховним Судом України (який розглядає справи щодо встановлення результатів виборів), оскільки останній не має права офіційно тлумачити Конституцію України. Це може обмежити його здатність ефективно протидіяти значному екзистенційному гібридному впливу росії на виборчі процеси, що проявляється у дезінформаційних атаках, використанні цифрових технологій для маніпуляцій та кібератаках на виборчі системи.

Таким чином, румунський прецедент 2024 року є важливим уроком для міжнародної спільноти, підкреслюючи необхідність розробки ефективних механізмів для збереження цілісності виборчих процесів та захисту демократії від нових, складних викликів, що постійно еволюціонують.