Правове регулювання громадянства України в умовах війни та масової міграції

Автор(и)

  • О. М. Ісаєвич аспірант кафедри міжнародного права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.34

Ключові слова:

громадянство України, множинне громадянство, внутрішньо переміщені особи, біженці, правова ідентичність, законодавча адаптація

Анотація

Визначається, що масова зовнішня міграція громадян України, спричинена повномасштабною війною з росією з 2022 року, призвела до глибоких правових викликів, зокрема у сфері громадянства. У статті досліджуються основні проблеми, пов’язані з множинним громадянством, ризиками безгромадянства, утрудненим доступом до документування особи та реалізацією прав переміщених осіб. Особливу увагу приділено суперечності між принципом єдиного громадянства, закріпленим у Конституції України, та реальними умовами, за яких мільйони громадян фактично набули громадянство інших країн.

Аналізуються труднощі, що виникають при реєстрації народжень, відновленні втрачених документів, підтвердженні громадянства, а також наслідки примусової паспортизації на окупованих територіях. Розглядається вплив міжнародного права, зокрема Конвенцій 1951 і 1954 років, на формування державної політики щодо біженців і осіб без громадянства. Також окреслено проблеми реалізації виборчих, соціальних і трудових прав українців за кордоном.

В умовах повномасштабної війни українська правова система повинна адаптуватися до нових реалій шляхом перегляду законодавства про громадянство, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), реєстрацію актів цивільного стану та соціальний захист. У статті пропонуються можливі напрями реформ, включаючи впровадження систем гнучкого визнання множинного громадянства без автоматичного покарання, створення єдиного цифрового реєстру ВПО, спрощення процедур відновлення втрачених документів та міжнародну координацію у сфері правового захисту громадян.

Зазначається, що в умовах війни виникла потреба у терміновій модернізації законодавства, спрямованій на забезпечення юридичної ідентичності, спрощення процедур визнання особи, створення цифрових реєстрів та посилення міжнародної координації. Підкреслюється важливість створення дієвих механізмів захисту громадян, незалежно від їхнього місцезнаходження, особливо в умовах правової невизначеності. Визначено, що збереження громадянства та правового зв’язку з державою є ключовими умовами для стійкості української державності, відновлення довіри до державних інституцій та ефективної післявоєнної реінтеграції.

Посилання

Constitutional Court of Ukraine. (2001). Ruling on the Principle of Single Citizenship in Ukraine. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-01#Text.

Catherine Xhardez, Dagmar Soennecken Temporary Protection in Times of Crisis: The European Union, Canada, and the Invasion of Ukraine. Politics and Governance, 2023, Volume 11, Issue 3, Pages 264–275 URL: https://www.cogitatiopress.com/politicsandgovernance/article/viewFile/6817/3274?

Савчин, Михайло Васильович. «Конституційне право України.» (2008).

UNHCR. (2024). Ukraine Situation: Protection Snapshot. URL https://data.unhcr.org/en/documents/details/105295.

International Organization for Migration (IOM). (2024). Ukraine Internal Displacement Report: General Population Survey – Round 17 (13 July–12 August 2024). Displacement Tracking Matrix (DTM). URL: https://dtm.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1461/files/reports/IOM_GPS_R17_IDP_August%202024.pdf.

Сущ О. Legal regulation of temporary labour migration in labour and private international law of Ukraine. Право та інноваційне суспільство, 2 (23) (2024): 10–24.

Пікуля Т. О. Ретроспективний огляд правових основ адаптації українського законодавства до правової системи ЄС. Науковий вісник публічного та приватного права. 2024. Вип. 4(1). С. 52–57. URL: https://nvppp.in.ua/vipusk-4-1-2024.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-30

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право