Цифровізація публічного управління в соціальній сфері: адміністративно-правовий вектор трансформації в Україні

Анотація

У статті здійснено комплексне науково-теоретичне дослідження цифровізації публічного управління в соціальній сфері України як ключового напрямку трансформації державного управління в умовах цифрової епохи, війни та післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що цифрова трансформація соціальної сфери є не просто запровадженням нових технологій, а фундаментальною зміною змісту та форм здійснення публічної влади, що вимагає відповідного адміністративно-правового регулювання.

Автор пропонує розглядати цифровізацію соціального адміністрування як прояв нового етапу еволюції адміністративного права – переходу від паперово-орієнтованої моделі до цифрової адміністративно-правової парадигми.

Проаналізовано поточний стан нормативного забезпечення цифровізації соціальних послуг в Україні, охарактеризовано проблеми фрагментарності, відомчої роз’єднаності та відсутності уніфікованих процедур. Виявлено правові прогалини у сфері електронної ідентифікації осіб, автоматизованого прийняття адміністративних рішень, інтеграції даних між державними реєстрами, захисту персональних даних, цифрової інклюзії вразливих груп.

Окреслено виклики, що постають перед державою у сфері кібербезпеки та забезпечення публічного контролю над алгоритмами соціального адміністрування, особливо в умовах воєнного стану.

Розглянуто інституційну трансформацію органів публічної влади, зокрема роль Міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду України, органів місцевого самоврядування, а також нових цифрових платформ, таких як «Дія», e-Social, Єдиний соціальний реєстр.

Особливу увагу приділено питанню зміни взаємодії між громадянами та державою, що дедалі більше здійснюється в цифровому середовищі з використанням дистанційних і автоматизованих рішень.

У результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства. Результати дослідження мають як теоретичне, так і прикладне значення для розвитку адміністративного права, державної політики цифрової трансформації, а також для гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами електронного врядування.