Концепт слабкого суб’єкта сімейних правовідносин та пріоритетність його прав та інтересів в договірному регулюванні відносин між матір’ю, батьком і дітьми

Анотація

Статтю присвячено особливості статусу дитини в сімейних правовідносинах та її правовому зв’язку з іншими суб’єктами сімейних правовідносин. Визначено концепт слабкого суб’єкта сімейних правовідносин та пріоритетності його прав та інтересів. Окреслено риси слабкого суб’єкта сімейних правовідносин. Визначено авторську дефініцію слабкого суб’єкта сімейних правовідносин. Так, слабкий суб’єкт сімейних правовідносин – це учасник сімейних правовідносин, можливість якого самостійно забезпечувати свої потреби обмежена внаслідок об’єктивних та суб’єктивних факторів (вік, рівень розвитку, стан здоров’я, навчання, непрацездатність, матеріальний стан тощо) та умови існування і розвитку якого залежать від інших суб’єктів сімейних правовідносин, що обумовлює нерівність його можливостей набувати і реалізовувати свої права та обов’язки, яка компенсується (балансується) створеною держаним регулятором (законодавчими актами) пріоритетністю інтересів та прав означеного (слабкого) суб’єкта сімейних правовідносин над інтересами та правами інших суб’єктів сімейних правовідносин.

Розвинуто концепт слабкого суб’єкта сімейних правовідносин, який охоплює не тільки дітей, а й інших суб’єктів сімейних правовідносин (непрацездатних повнолітніх сина/дочку, непрацездатних батьків, повнолітніх сина/дочку які продовжують навчання тощо).

Встановлено, що пріоритетність інтересів слабкого суб’єкта сімейних відносин є одним з визначальних факторів договірного регулювання сімейних відносин між матір’ю, батьком і дітьми. Обґрунтовано що межі договірної свободи матері, батька і дітей як суб’єктів сімейних правовідносин визначаються з врахуванням пріоритетності інтересів слабкого суб’єкта сімейних відносин.

З огляду на істотність впливу концепту слабкого суб’єкта сімейних правовідносин на договірне регулювання відносин між матір’ю, батьком і дітьми запропоновано власну дефініцію «укладання договорів між матір’ю, батьком і дітьми», окреслено особливості договорів між матір’ю, батьком і дітьми, визначено поняття припинення договору між матір’ю, батьком і дітьми.

Визначено, що навіть у випадку недійсності договору між матір’ю, батьком та дитиною, права та обов’язки (реалізація і виконання яких не були впорядковані договором внаслідок його дефектності та недійсності) продовжують існувати в обсязі визначеному законодавчими актами.

Наведено авторську дефініцію «функцій договорів між матір’ю, батьком і дітьми», запропоновано та охарактеризовано власну класифікацію основних функцій договорів між матір’ю, батьком і дітьми з врахуванням концепту слабкого суб’єкта сімейних відносин.

Встановлено, що реалізуючи консолідаційну функцію договори між матір’ю, батьком і дітьми забезпечують сталість сімейних відносин внаслідок балансування прав та інтересів їх суб’єктів, за якого діє пріоритетність інтересів дитини, яку батьки зобов’язані виховувати та утримувати, а зі спливом часу вже повнолітні син/дочка будуть зобов’язані утримувати свої непрацездатних батьків, які потребуватимуть допомоги, відповідно в межах правового зв’язку мати-батько-діти відбуватиметься трансформація/перехід «із покоління в покоління» статусу слабкого суб’єкта сімейних відносин, інтерес якого матиме пріоритет, що забезпечуватиме як баланс та стабільність відносин їх учасників так і суспільства в цілому.