Специфіка субсидіарного обов’язку учасника господарського товариства за зобов’язаннями останнього

Анотація

В науковій публікації наголошується, що інститут субсидіарного зобов’язання учасників господарських товариств не лише виконує охоронну функцію щодо інтересів кредиторів та самої юридичної особи, а й торкається засад внутрішньої організації суб’єкта, балансу прав і обов’язків його учасників. Проаналізовано різнохарактерність прояву субсидіарного обов’язку в окремих видах господарських товариств, проведено комплексний теоретико-правовий аналіз кожного конкретного випадку покладення субсидіарного обов’язку на учасника господарського товариства з урахуванням не лише формальної моделі цивільно-правової відповідальності, а й функціонального призначення, мети правового регулювання та внутрішньої логіки правової конструкції субсидіарних зобов’язань в інституті юридичних осіб з ціллю забезпечення балансу інтересів учасників цивільних правовідносин. Якщо, у повних товариствах, командитних товариствах, товариствах з обмеженою відповідальністю субсидіарне зобов’язання, що покладається на учасника за зобов’язаннями товариства є базовим елементом конструкції і становить ключовий елемент договірної моделі участі, то в учасників товариств з обмеженою відповідальністю чи акціонерних товариств таке зобов’язання носить винятковий характер та виникає лише у разі порушення законодавчих вимог. З огляду на це, наголошено, що прагнення законодавця уніфікувати всі випадки субсидіарного обов’язку під терміном «субсидіарна відповідальність» є не лише теоретично некоректним, таким, що суперечить доктринальним підходам цивілістичної науки а й потенційно небезпечним для правозастосування, оскільки ігнорує відмінності в правовій природі відповідних інститутів. Зокрема, частина з них не передбачає вчинення правопорушення з боку субсидіарного боржника і має зобов’язальний характер, встановлений ex lege, тоді як інші (йдеться про випадки банкрутства боржника з вини його засновників, учасників, акціонерів або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника) – мають деліктну природу та потребують доведення умов цивільно-правової відповідальності. Наголошено, що така термінологічна нечіткість потребує законодавчого вирішення. Також у публікації сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавчого регулювання субсидіарного обов’язку учасників господарських товариств, з урахуванням особливостей їх організаційно-правової форми та відповідності загальноприйнятим підходам до розуміння цивільно-правової відповідальності.