Питання участі патентного повіреного у судовому розгляді спорів щодо прав інтелектуальної власності

Анотація

У статті підняте питання необхідності наділення патентного повіреного України спеціальною процесуальною правосуб’єктністю з представництва учасників справ стосовно прав інтелектуальної власності. Наголошується на тому, що спори з питань інтелектуальної власності мають особливості, які вимагають залучення до участі у судовому розгляді справи патентних повірених, які мають відповідну технічну освіту, розуміються на особливостях складання матеріалів патентної заявки та іншої патентної документації, а також компетентні у формальних процедурах, пов’язаних із отриманням патенту. На підставі аналізу іноземного досвіду, зокрема США, Великобританії, ЄС, запропоновано запровадити диференціацію атестування патентних повірених: із правом судового представництва та без такого права (за вибором кандидата). Також обґрунтовується надання можливості вже зареєстрованим патентним повіреним, які бажають отримати компетентності для професійного представництва у суді у спорах щодо прав інтелектуальної власності, проходження додаткового навчання і атестації задля набуття ними права надавати професійні послуги із представництва у суді при розгляді справ щодо інтелектуальної власності. Запропоновано визначити права, обов’язки, професійні заборони та юридичну відповідальність патентного повіреного України, окресливши його спеціальну процесуальну правосуб’єктність у сфері інтелектуальної власності. Пропонується закріпити спеціальну процесуальну правосуб’єктність патентного повіреного у спеціальних законах у сфері інтелектуальної власності або у спеціальному законі, який би встановлював правовий статус патентного повіреного України, або якщо все ж запрацює Вищий суд з питань інтелектуальної власності, – у законі, яким буде регулюватися діяльність цього судового органу. Запропоновано розширити визначення правничої допомоги спеціалізованою професійною правничою допомогою у сфері інтелектуальної власності, яку надають патентні повірені України. Сформульовано визначення «спеціалізованої правничої допомоги у сфері інтелектуальної власності» як «надання правничих послуг, спрямованих на забезпечення реалізації та захисту прав інтелектуальної власності, їх відновлення у разі порушення».