Правовий аспект авторського продукту, створеного штучним інтелектом

Анотація

Вказується, як в Україні, так і в міжнародному масштабі відсутня сформована судова практика з розгляду подібних справ. Проблематика інтелектуальних прав на результати творчої діяльності штучного інтелекту характеризується значною складністю та браком єдиного підходу до вирішення. Законодавча база більшості держав не встигає пристосовуватися до динамічного технологічного прогресу, внаслідок чого правові питання авторства творів, створених ШІ, залишаються предметом активних дискусій.

У статті розглядаються проблеми, пов’язані із законодавчим регулюванням сфери інтелектуальної власності. Серед таких проблем – високий рівень незаконного використання інтелектуальної власності, порушення права на авторський твір, недостатня охорона інтелектуальної власності, низький рівень правосуддя. У зв’язку з розвитком високих технологій штучного інтелекту особлива увага приділяється проблемам, з якими стикається система інтелектуальної власності, зокрема авторське право та саме визначення авторства. Акцент зроблено на особливостях технології, що характеризується здатністю до самонавчання та автономного прийняття творчих рішень. Зазначено, що проблема має практичне значення, адже результати діяльності штучного інтелекту вже використовуються у комерційних цілях.

Автори ставлять собі два завдання: по-перше, дослідити змістовне наповнення термінів «штучний інтелект» та «авторське право» у сучасному академічному дискурсі; по-друге, з урахуванням аналізу наукових думок запропонувати певні зміни до законодавства. Важливим завданням для законодавця є приведення до європейських та міжнародних стандартів нормативно-правових актів у сфері інтелектуальної власності, оскільки інтеграція у європейську спільноту в умовах сьогодення є надзвичайно актуальною проблемою для нашої держави.

У статті здійснено аналіз основних положень Закону України «Про авторське право і суміжні права» та «Закону про штучний інтелект» Європейського Союзу. Наголошено на необхідності подальшої гармонізації законодавства у сфері інтелектуальної власності з нормами законодавства Європейського союзу, усунення прогалин в чинному законодавстві, пов’язаних зі здійсненням та захистом права інтелектуальної власності, враховуючи міжнародний досвід.