Публічні закупівлі в Україні та ЄС: гармонізація стандартів

Анотація

У статті досліджено процес гармонізації національного законодавства України у сфері публічних закупівель із правовими нормами Європейського Союзу, що передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Основну увагу приділено порівняльному аналізу української моделі публічних закупівель із директивами Європейського Союзу, зокрема Директивою 2014/24/ЄС. Авторка визначає ключові принципи європейської моделі закупівель – відкритість, прозорість, рівний доступ, конкуренція, ефективність витрачання коштів та врахування соціально-екологічних критеріїв – і простежує, наскільки вони інтегровані в українське законодавство.

Особливу увагу приділено електронній системі Prozorro як технічному та інституційному інструменту реалізації принципів доброчесності та відкритості. У межах аналізу оцінено відповідність Prozorro європейським стандартам щодо забезпечення доступності інформації, рівних умов участі, механізмів оскарження, прозорості процесу прийняття рішень. Визначено позитивні аспекти реформування — запровадження електронного аукціону, використання рамкових угод, відкритість даних, підвищення конкурентності. Водночас підкреслено наявні проблеми, пов’язані з інституційною слабкістю окремих замовників, недостатньою кваліфікацією закупівельників, а також обмеженим впровадженням екологічних, соціальних та інноваційних критеріїв у практику закупівель.

Окремий розділ статті присвячено аналізу положень законопроєкту № 11520, що спрямований на модернізацію сфери публічних закупівель відповідно до європейських підходів. Розглянуто ключові нововведення проєкту, зокрема щодо розширення функціоналу Prozorro, посилення відповідальності за порушення, впровадження стратегічних закупівель та цифрових інструментів для моніторингу доброчесності. Здійснено оцінку потенційного впливу законопроєкту на ефективність процедур, прозорість використання бюджетних коштів та адаптацію до вимог acquis ЄС. Визначено основні перспективи впровадження запропонованих змін і їхнє значення в контексті поступової євроінтеграції України.

У результаті дослідження сформульовано висновки щодо поточного рівня узгодженості законодавства України з acquis Європейського Союзу, а також визначено перспективні напрями вдосконалення нормативної бази, практик публічних закупівель та розвитку електронної системи. Наголошено на необхідності подальшої адаптації процедур, розширення програм професіоналізації закупівельників, удосконалення моніторингу та посилення контролю за дотриманням принципів добросовісної конкуренції в умовах цифровізації та євроінтеграційного курсу України.