Історичні етапи запровадження податку на додану вартість в країнах Європейського союзу

Анотація

Стаття присвячена висвітленню історичних етапів запровадження податку на додану вартість в країнах Європейського союзу та ряді інших країн, визначенню причин та факторів, які сприяли такому запровадженню, а також наслідків заміни податку з обороту на ПДВ. Вказано на поширену класифікацію податків на прямі та непрямі у теорії фінансового права, наголошено, що в історичному аспекті прямі податки виникли раніше. В основу розподілу був покладений критерій перекладення податків, при якому тягар по сплаті непрямих податків перекладався з платника на інших осіб. Поширення непрямих податків зумовлено недостатнім обсягом податкових надходжень і нагальною потребою у їх збільшенні. Спочатку непрямі податки запроваджувались як система акцизів, при якій об’єктом оподаткування в основному була вартість товарів, що мали специфічну особливість. Найпоширенішими формами податків на споживання на внутрішньому ринку є специфічні й універсальні акцизи. Специфічними оподатковуються окремі групи товарів – високорентабельні та монопольні, тоді як універсальні охоплюють весь обсяг реалізації, усі товари і послуги, що надходять у продаж. В системі непрямих податків у перший період їх запровадження найбільш поширеною формою універсальних акцизів був податок з обороту, який при цьому мав недолік, пов’язаний з існуванням кумулятивного ефекту. Необхідність усунення недоліків податку з обороту і зростання фіскальних потреб спонукало до пошуку альтернативних видів непрямого оподаткування, найбільш вдалою формою якого став податок на додану вартість, який дав можливість платникам повертати частину сплачених ними податків. Розкрито три основні історичні етапи запровадження непрямих податків. Описано процес становлення оподаткування ПДВ в країнах ЄС. Зазначено, що з прийняттям спеціальної Директиви про уніфікацію правових норм, що регулюють стягнення ПДВ у країнах – членах Співтовариства, ПДВ затверджувався як основний непрямий податок і встановлювалося його обов’язкове введення для всіх країн – членів ЄЕС. Для країн, що хочуть у майбутньому вступити до Співтовариства, необхідною умовою ставала наявність функціонуючої системи ПДВ. Зроблено висновок, що в історичному аспекті запровадження податку та додану вартість та розвиток його адміністрування стало закономірним результатом удосконалення системи непрямого оподаткування, зокрема – універсальних акцизів.