Суб’єкт порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю

Анотація

У статті проведений правовий аналіз суб’єкта кримінального правопорушення, передбаченого статтею 333 Кримінального кодексу України. Систематизовані погляди науковців щодо визначення суб’єкта порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю – як загального, так і спеціального, обґрунтувавши доцільність розширеного тлумачення цього поняття. Визначено коло потенційних суб’єктів, які підлягають кримінальній відповідальності відповідно до статті 333 КК України. Проаналізовано судову практику, яка підтверджує доцільність врахування професійного статусу особи та форми співучасті при кваліфікації кримінального правопорушення.

Метою статті є проведення правового аналізу правового статусу суб’єкта порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю з метою удосконалення правозастосування і кваліфікації таких протиправних діянь.

В результаті проведеного дослідження зроблений висновок про те, що суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 333 КК України, може бути як фізична особа, яка взагалі не має дозвільних документів на здійснення міжнародних передач контрольованих товарів, так і особа, яка має відповідні повноваження, але порушує встановлені правила, а також службова особа уповноваженого державного органу, дії якої виходять за межі наданих повноважень або суперечать інтересам служби. Такий підхід узгоджується з принципами персональної відповідальності, індивідуалізації кримінального покарання та врахування реального змісту суспільно небезпечного діяння.

За умов вчинення протиправного діяння у співучасті або в рамках організованої злочинної діяльності, роль кожного учасника має визначатися з урахуванням фактичного розподілу функцій, ступеня участі та суб’єктивної обізнаності щодо протиправності дій. У разі залучення до злочину посадових осіб органів експортного контролю такі дії можуть отримати додаткову кваліфікацію як злочини у сфері службової діяльності. Такий підхід сприятиме більш точному правозастосуванню, унеможливленню уникнення відповідальності та забезпеченню захисту інтересів національної безпеки.