Воєнні злочини проти дітей у контексті гібридної агресії: виклики кримінально-правового захисту

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу воєнних злочинів проти дітей у контексті сучасної гібридної війни, що триває внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Дослідження акцентує увагу на багатовимірності загроз, з якими стикаються діти під час збройного конфлікту: від фізичних форм насильства, депортації, примусового переміщення до вербування, інформаційного впливу й цифрової експлуатації. У роботі розглянуто динаміку змін у правовому регулюванні, зокрема прийняття Верховною Радою України Закону № 12170 та впровадження нової статті 448 Кримінального кодексу України – «Воєнні злочини проти дітей». Запровадження цієї норми аналізується крізь призму міжнародно-правових зобов’язань України відповідно до Римського статуту, Женевських конвенцій та Конвенції ООН про права дитини. Особливу увагу приділено цифровому виміру гібридної війни, що вимагає переосмислення традиційних механізмів кримінально-правового реагування. На основі аналізу задокументованих випадків залучення неповнолітніх до розвідки, диверсій та інших форм співпраці з агресором через онлайн-платформи (TikTok, Telegram, Roblox, Discord) автори обґрунтовують необхідність адаптації кримінального законодавства до умов цифрової трансформації збройних конфліктів. Водночас, науковий огляд демонструє, що в українському експертному середовищі вже сформовано потужний корпус думок щодо вдосконалення законодавства. Зокрема, піднімаються питання конкуренції кримінально-правових норм, розширення кола суб’єктів злочину, уніфікації санкцій та закріплення безстроковості притягнення до відповідальності. Окремий акцент зроблено на міжнародно-правових механізмах: арештних ордерах МКС щодо високопосадовців РФ, резолюціях ПАРЄ, позиції Комісії ООН, а також прикладах національного законодавства країн ЄС, Канади, Великої Британії. Стаття підкреслює необхідність системної міждисциплінарної відповіді на виклики, що поєднують воєнне, правове, гуманітарне та цифрове виміри. У підсумку формулюються пропозиції щодо подальшого удосконалення кримінального права України з урахуванням міжнародних стандартів, цифрових загроз та потреб практичного правозастосування в умовах збройного конфлікту.