Кваліфікуючі ознаки порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості

Анотація

Статтю присвячено кримінально-правовому аналізу кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості. Здійснено теоретичне розкриття змісту поняття «кваліфікуючі ознаки»
у кримінальному праві та його значення для правильної правової кваліфікації кримінально-караного діяння. На основі системного аналізу диспозицій статті 406 Кримінального кодексу України визначено та охарактеризовано ряд кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак складу злочину.

У межах дослідження виокремлено кваліфікуючі ознаки, передбачені частиною 2 статті 406 Кримінального кодексу України, до яких віднесено: порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні
побоїв чи вчиненні іншого насильства щодо кількох осіб, заподіяння легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, знущання або глумлення над військовослужбовцем.

Окрему увагу приділено тлумаченню та змістовному наповненню зазначених ознак, зокрема: вчинення злочину щодо кількох осіб, легкі тілесні ушкодження та середньої тяжкості тілесні ушкодження як окремі форми кваліфікуючих наслідків. Особливу увагу зосереджено на визначенні понять «знущання» та «глумлення», їхній правовій природі, змісту та значенню у контексті порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями. Розкрито їхню роль у формуванні об’єктивної сторони складу злочину.

Визначено особливо кваліфікуючі ознаки злочину, зокрема такі, що містяться в частині 3 статті 406 Кримінального кодексу України, а саме: вчинення злочину групою осіб, вчинення злочину із застосуванням зброї, спричинення тяжких наслідків, а саме заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження або смерті; доведення до самогубства; знищення чи пошкодження майна, щоспричинило значну матеріальну шкоду; самовільне залишення військової частини або місця служби чи дезертирство; самокалічення потерпілого; зрив виконання бойового завдання; масові безпорядки; порушення нормальної роботи (служби) відповідних підрозділів. За результатом аналізу судової практики, з метою ілюстративного прикладу наведено резонансні справи, у яких злочин було вчинено щодо кількох потерпілих військовослужбовців та із застосуванням зброї.

У результаті проведеного кримінально-правового дослідження обґрунтовано, що правильне розуміння та застосування кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого статтею 406 Кримінального кодексу України, є необхідною умовою забезпечення законності, ефективності кримінально-правової охорони військової дисципліни та статутного порядку у Збройних Силах України