Досвід Вірменії та Грузії у забезпеченні кримінально-правової протидії організованій злочинності

Анотація

У статті досліджено досвід Вірменії та Грузії щодо вдосконалення кримінально-правових механізмів протидії організованій злочинності та злочинному впливу. Проведено порівняльний аналіз підходів цих держав до криміналізації феномену злочинного впливу та боротьби з механізмами його соціального відтворення. Особливу увагу приділено правовому регулюванню діяльності «угруповань, що є носіями кримінальної субкультури» (Кримінальний кодекс Вірменії), а також криміналізації статусу «вора в законі» (Кримінальний кодекс Грузії), які відображають різні моделі реагування на стійкі форми організованої злочинності. Встановлено, що модель Вірменії має комплексний характер і спрямована на охоплення не лише конкретної злочинної діяльності, а й структурної організації та ідеології злочинного середовища. Грузинський підхід демонструє жорстку криміналізацію символічного статусу як джерела латентного злочинного впливу, водночас викликаючи сумніви щодо відповідності принципам юридичної визначеності та індивідуалізації кримінальної відповідальності.

У ході дослідження обґрунтовано, що чинна редакція примітки 1 до ст. 255 Кримінального кодексу України, яка визначає злочинний вплив переважно через функціональні ознаки, потребує доповнення більш глибокими характеристиками, які відображають субкультурний, ідеологічний та організаційний вимір цього явища. Запропоновано розширити дефініцію злочинного впливу шляхом включення ознак, пов’язаних із встановленням норм злочинної субкультури, вирішенням конфліктів неправовими методами, наданням кримінального статусу в межах ієрархії. Окремо проаналізовано механізми спеціальної цивільної конфіскації майна, запроваджені в Грузії, які дають змогу ефективно усувати фінансову основу злочинного середовища. Аргументовано доцільність упровадження подібних механізмів в Україні.

Також звернуто увагу на відсутність у чинному законодавстві України належних заохочувальних норм щодо спеціальних підстав звільнення від кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані зі злочинним впливом (крім ст. 255 КК України), що обмежує можливості послаблення організованих злочинних структур. Запропоновано внести зміни до ст. 255-1 і ст. 255-3 КК України, передбачивши можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі добровільної відмови від злочинної діяльності та сприяння органам правопорядку.