Критерії прийняття та оцінки рішення про відсторонення особи від по сади у кримінальному провадженні

Автор(и)

  • А. Ф. Волобуєв доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпровського державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9419-7446

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.3.21

Ключові слова:

право на працю, право на заробітну плату, службова особа, перешкоджання кримінальному провадженню, відсторонення від посади, негативні наслідки

Анотація

В статті досліджується правовий інститут відсторонення від посади, як одного із заходів забезпечення кримінального провадження, та його зв’язку з подібними інститутами інших галузей права. Підкреслюється, що відсторонення від посади є обмеженням одного з найважливіших конституційних прав людини – права на працю і заробітну плату. Таке обмеження може стати предметом оскарження як в національних судах, так й Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). З огляду на це звертається увага, що процесуальне рішення щодо відсторонення від посади повинно відповідати вимогам правомірності і необхідності. У зв’язку з цим метою дослідження поставлено визначення на основі аналізу нормативно-правових актів, наукових досліджень і практики застосування відсторонення від посади критеріїв його правомірності і необхідності. Для досягнення мети визначені процесуальні умови і вимоги, дотримання яких забезпечує правомірність прийняття рішення про відсторонення від посади: ознаки особи, яка може бути відсторонена від посади; статус службової особи, як підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину; мета відсторонення від посади; статус суб’єктів прийняття процесуального рішення; учасники даної процедури доказування; строки відсторонення від посади; порядок виконання рішення. Констатується, що наведені положення є формально-правовими критеріями прийняття та оцінки рішення про відсторонення особи від посади у кримінальному провадженні. Окрім них визначені наслідкові критерії такого рішення, до яких віднесені: можливі негативні наслідки публічного характеру (зупинка функціонування юридичної особи, втрата роботи персоналом, втрата державою платника податків); негативні наслідки приватного характеру (втрата роботи і погіршення матеріального стану підозрюваного, обвинуваченого, членів його сім’ї). Підкреслюється обов’язок суб’єкта, наділеного правом відсторонення особи від посади у кримінальному провадженні, враховувати формально-процесуальні і наслідкові чинники (критерії). Їх недотримання є предметом оскарження, у тому числі в ЄСПЛ.

Посилання

Гловюк І.В. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження: питання системності. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2017. № 12. С. 87–92.

Дьомін Ю.М. Відсторонення від посади як один із заходів забезпечення кримінального провадження. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 232–237.

Завтур В.А. Розгляд та вирішення слідчим суддею клопотання про відсторонення від посади: питання предмета доказування. Наукове забезпечення досудового розслідування: проблеми теорії та практики: зб. тез доповідей V Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 8 лип. 2016 р.). Київ: Національна академія внутрішніх справ, 2016. С. 78–80. URL: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/18f5e149-8062-4160-a8d8-cdaa967667d0/content

Ісланкін С.М. Підстави та процесуальний порядок відсторонення від посади в кримінальному процесі. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 355–360. URL: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.01.64

Ісланкін С.М. Відсторонення від посади в системі заходів забезпечення кримінального провадження. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 1. С. 746–749. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-1/180

Кирич С., Луцький М. (2018) Відсторонення від посади: нові підходи для заперечення та оскарження. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/vidstoronennyavid-posadi-novi-pidhodi-dlya-zaperechennya-ta-oskarzhennya.html

Кучер В.О., Криштафович О.Я. Участь захисника під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження у досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень. Вісник кримінального судочинства. 2022. № 1–2. С. 41–71. DOI: https://doi.org/10.17721/24135372.2022.1-2/41-71

Радуцька Л.В. Відсторонення від посади. В кн.: Слідчий суддя: актуальні питання діяльності: науково-практичний посіб./кол. авторів; за заг. ред. О.С. Короткової, І.С. Шаповалової. Київ, 2024. С. 70–75.

Сліпченко В.І. Заходи забезпечення кримінального провадження: процесуальний порядок, особливості та проблеми застосування під час досудового розслідування: методичні рекомендації. Дніпропетровськ: ДДУВС. 2014. 82 с.

Шило О.Г. Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, класифікація, підстави і порядок застосування. В кн.: Кримінальний процес: підручник / за заг. ред. В.Я. Тація, О.В. Капліної, О.Г. Шило. Харків: Право, 2013. С. 276–282.

Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 січня 2020 року у справі № 991/448/20 (провадження 1-кс/991/451/20). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87173921

Справа «Коргун проти України» (Заява № 68907/14). Страсбург 14 грудня 2023 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_j15#Text

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-14

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність