Судова правотворчість в контексті цифрової трансформації адміністративної юстиції

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню ролі судової правотворчості в процесі цифрової трансформації адміністративної юстиції з акцентом на формуванні нових правових стандартів використання електронних доказів та дистанційного судочинства. Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним розвитком інформаційних технологій та процесами цифровізації суспільних відносин, що актуалізують роль судової правотворчості як ключового механізму адаптації традиційних правових принципів до викликів цифрового середовища в адміністративному судочинстві. Особливої гостроти ця проблематика набула в умовах воєнного стану в Україні, коли судова правотворча діяльність стала критично важливим інструментом забезпечення безперервності правосуддя через розробку нових процедурних рішень та адаптацію процесуальних норм до екстремальних умов.

Досліджено роль судової правотворчості у формуванні нових методологічних підходів до аналізу цифрових доказів, включаючи розробку спеціальних оціночних критеріїв для електронної документації, цифрових підписів та інформації з державних реєстрів. Проаналізовано специфіку судової правотворчості у сфері визначення процедур дослідження електронних доказів та встановлення підстав для залучення експертів з технічними знаннями, що формує нові стандарти технічного оснащення судових установ та вимоги до програмного забезпечення.

Досліджено значення судової правотворчості у переосмисленні фундаментальних засад правосуддя, зокрема принципів змагальності, безпосередності та усності у контексті дистанційного судочинства. Досліджено роль положень статті 195 КАС України як каталізатора судової правотворчості та виявлено основні напрямки судової правотворчої діяльності при адаптації класичних принципів до умов цифрового процесу. Особливу увагу приділено формуванню через судову практику компенсаційних механізмів для забезпечення рівного доступу до правосуддя учасників з різним рівнем технічної оснащеності.