Щодо окремих питань скасування запобіжного заходу у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.3.29Ключові слова:
запобіжний захід, кримінальне провадження, воєнний стан, мобілізація, слідчий суддя, суд, військово-лікарська комісія, тримання під вартою, прокурор, слідчийАнотація
У статті здійснено всебічний аналіз теоретичних та практичних аспектів скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження (продовження) військової служби за призовом під час мобілізації. Розглянуто проблеми реалізації приписів ст. 616 КПК України. Звернуто увагу на недостатній правовій урегульованості питання щодо суб’єкта, який повинен надавати дозвіл на етапування особи до відповідної військово-лікарської комісії, а також суб’єкта, який уповноважений надавати направлення на медичний огляд військовослужбовців.
З метою конкретизації процесуального порядку скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження (продовження) військової служби аргументовано доцільність доповнення частини 1 статті 616 КПК України абзацем 6 наступного змісту: “Дозвіл на етапування особи до відповідної військово-лікарської комісії для проходження медичного огляду й визначення ступеня придатності до несення військової служби надається слідчим суддею, судом за клопотанням сторони захисту або прокурора”.
У роботі було звернуто увагу, що приписи Кримінального процесуального кодексу України наділяють слідчого суддю й суд різним правовим статусом. Авторами статті було вказано на недолік правової регламентації Положення про Військово-лікарську експертизу, який полягає у тому, що суд може видавати направлення на проходження ВЛК стосовно обвинуваченого, а слідчий суддя позбавлений можливості це зробити щодо підозрюваного.
Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до п. 6.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зокрема, доповнення цього пункту після слова “слідчим” словами “слідчим суддею”.
Зроблено висновок, що підвищення ефективності механізму кадрового забезпечення сил безпеки та оборони й вирішення проблемних питань скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження (продовження) військової служби за призовом під час мобілізації лежить в площині реалізації комплексного підходу щодо внесення запропонованих в цій роботі змін до Кримінального процесуального кодексу України та відомчого законодавства.
Посилання
Кримінальний процесуальний кодекс України: прийн. 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/4651-17.
Гаркуша А.Г. Скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах воєнного стану в контексті ст. 616 КПК України. Право і Безпека. 2022. № 3. С. 37–47.
Дяченко Е.В. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в період дії воєнного стану. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 6. С. 810–815.
Лісняк А.І. Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у порядку частини 1 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України, умови застосування та проблемні питання у реалізації. Право України. 2022. № 6. С. 128–138.
Омельченко О.Є. Практичні питання процесуального порядку апеляційного оскарження ухвал слідчих суддів першої інстанції щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою. Науковий вісник НДІ проблем досудового розслідування. 2025. № 1. С. 126–136.
Фоміна Т.Г. Скасування запобіжного заходу у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого: процесуальний порядок і проблемні питання. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2022. № 3. С. 194–205.
Іваницький С.О. Проблеми скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження (продовження) військової служби за призовом під час мобілізації. Війна в Україні: зроблені висновки та незасвоєні уроки: збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції (21 лютого 2025 року) / упоряд. У.О. Цмоць. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. C. 217–218.
Ухвала Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 січня 2025 року, провадження № 1-кп/734/63/25, справа № 734/1670/24. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124456692.
Ухвала Київського районного суду м. Полтави від 07 січня 2025 року, провадження № 1-кп/552/82/25, справа № 552/6546/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124246426.
Ухвала Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 13 травня 2025 року, провадження № 1-кп/212/345/25, справа № 229/8220/24. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127387536.
Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text.
Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України: Наказ Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text.
Ухвала Салтівського районного суду міста Харкова від 09 червня 2025 року, провадження № 1-кс/643/3045/25, справа № 643/8781/25. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128061016.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 С. О. Іваницький, Д. А. Морозов, О. Д. Скапоущенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
