Адміністративно-правові засади захисту персональних даних: порівняльний аналіз міжнародних моделей регулювання

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню адміністративно-правових засад захисту персональних даних через призму порівняльного аналізу провідних міжнародних моделей регулювання у цій сфері. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком інформаційних технологій та процесами цифровізації суспільних відносин, що актуалізують проблематику адміністративно-правового регулювання захисту персональних даних як ключового компонента забезпечення інформаційної безпеки та захисту прав громадян у цифровому середовищі. Особливої гостроти ця проблематика набуває в контексті євроінтеграційних прагнень України та необхідності гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами захисту персональних даних.

Розглянуто конституційно-правовий підхід до визначення персональних даних як невід’ємної частини фундаментальних прав людини, зокрема права на приватність, гідність та самореалізацію в інформаційній сфері. Обґрунтовано доцільність конституційного закріплення права на захист персональних даних в Україні шляхом модифікації статті 32 Конституції або включення окремої норми про інформаційні права індивіда.

Детально досліджено європейську модель захисту персональних даних, втілену у Загальному регламенті захисту даних (GDPR), яка ґрунтується на принципах захисту фундаментальних прав людини та високих стандартах приватності. Проаналізовано екстратеріторіальний характер цієї моделі та її вплив на формування глобальних стандартів у сфері захисту персональних даних. Розглянуто американську систему регулювання, що відрізняється утилітарним характером, орієнтованим на економічну доцільність та ринкові принципи, з акцентом на диференційоване галузеве регулювання та саморегулювання бізнесу. Особливу увагу приділено аналізу Закону про захист приватності споживачів Каліфорнії (CCPA) як важливого кроку у гармонізації американських стандартів із європейськими вимогами.

Обґрунтовано оптимальність формування для України гібридної моделі адміністративно-правового регулювання, яка поєднує європейські стандарти захисту прав особистості з гнучкими механізмами адаптації до національних особливостей та динамічного розвитку цифрових технологій.