Боротьба з дезінформацією в ЄС: правові інструменти та їх ефективність

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу правових інструментів Європейського Союзу у сфері протидії дезінформації та оцінці їх ефективності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням загроз дезінформації в умовах цифрової трансформації суспільства, особливо в контексті гібридних воєн та інформаційно-психологічних операцій, які становлять пряму загрозу демократичним цінностям та інституціям. Швидкий розвиток соціальних мереж та цифрових платформ створив сприятливі умови для масового поширення неправдивої інформації, що вимагає негайного вдосконалення правових механізмів протидії. Досліджено сучасні виклики інформаційної безпеки в умовах цифрової трансформації, коли дезінформація стала серйозною загрозою для демократичних суспільств ЄС. Проаналізовано основні інструменти дезінформації, включаючи пропаганду, фейкові новини, дезінформаційні кампанії та провокативний контент. Розглянуто діяльність ключових інституцій ЄС, зокрема Оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій (East StratCom Task Force) та платформи EUvsDisinfo.eu. Детально проаналізовано правові рамки, включаючи Загальний регламент із захисту даних (GDPR), Кодекс практики щодо дезінформації та його оновлену версію 2022 року, а також Закон про цифрові сервіси (Digital Services Act). Виявлено ключові досягнення у підвищенні прозорості цифрових платформ, обмеженні монетизації недостовірного контенту та посиленні вимог до політичної реклами. Водночас визначено основні виклики, зокрема складність регулювання динамічних цифрових екосистем та необхідність збалансування свободи слова з захистом від дезінформації. Запропоновано рекомендації щодо посилення санкційних механізмів, розширення інвестицій у медіаграмотність та активізації міжнародної співпраці. Особливу увагу приділено значенню досвіду ЄС для України в контексті зміцнення інформаційної безпеки в умовах гібридних загроз. Досліджено роль європейського медіамоніторингу та програм підвищення медіаграмотності населення. Проаналізовано конкретні приклади успішної імплементації антидезінформаційних заходів у країнах-членах ЄС.