Моделі правового регулювання криптовалют у США: перспективи адаптації в Україні

Анотація

В даній статті здійснено порівняльний аналіз моделей правового регулювання віртуальних активів у Сполучених Штатах Америки в залежності від органу державної влади, що здійснює дане регулювання, а також наведено пропозиції щодо адаптації даних механізмів в українську правову систему. Методологічною основою для даного дослідження є функціонально-правовий та системно-структурний правовий підходи, які доповнюються порівняльним та змістовно-аналітичним дослідженням федерального законодавства США та законодавства штатів, судових прецедентів (SEC проти Ripple, SEC проти Coinbase, SEC проти Binance) та позицій SEC, CFTC та FinCEN. Автор приходить до думки, що американська модель формується шляхом поєднання підходів «регулювання через правозастосування», де в силу правової системи, судові прецеденти встановлюють стандарти для подальшого регулювання та правозастосування, та «регулювання через законодавство», де опрацьована практика кодифікується та стає впровадженням нових підходів щодо регулювання. Останній аспект втілено в законопроектах H.R. 4763 Financial Innovation and Technology Act та S. 394 GENIUS Act. Показано, що відсутність єдиного підходу до класифікації віртуальних активів призводить до конфлікту між органами державної влади США, породжує явище регуляторного арбітражу – де компанії обирають юрисдикції в яких йде найменший регуляторний опір.

В другій частині дослідження розглядається український контекст, а саме звернено увагу на те, що хоч Закон України «Про віртуальні активи» було прийнято в 2022 році, його впровадження неможливе без відповідного нормативного регулювання, щодо оподаткування даних видів активів та без чіткого нормативного опису органів державної влади, котрі повинні здійснювати регуляторний нагляд за даним видом активу. Шляхом аналізу податкової матриці НКЦПФР та законопроєкту № 10225-д, автором показується можливість уникнення американської фрагментації: пропонується чіткий функціональний розподіл контролю між органами державної влади в Україні, а саме НБУ – котрий повинен здійснювати регулювання стейблкоїнів), НКЦПФР – повинен взяти під контроль інвестиційні токени, Міністерство цифрової трансормації – ведення реєстру постачальників послуг з віртуальними активами, ввести стандарти кібербезпеки для таких постачальників. Державна служба фінансового моніторингу України - нагляд за здійсненням законодавства з протидії відмивання коштів.

Новизна дослідження полягає в визначенні векторів американського регулювання ринку віртуальних активів та обґрунтування можливості його адаптації для України через функціональну класифікацію даного виду активів. Практичне значення полягає в наданні чітких пропозицій щодо регуляторних заходів.