Реалізація кадрового забезпечення державної служби в Україні: етапи, особливості та сутність

Анотація

У статті здійснено ґрунтовне дослідження кадрового забезпечення державної служби в Україні як системоутворювального елементу модернізації публічного управління. Проаналізовано концептуальні засади, етапи становлення, структурні характеристики та зміст кадрового забезпечення з урахуванням як національного адміністративного контексту, так і зарубіжного досвіду. Особливу увагу приділено нормативно-правовим, інституційним та управлінсько-організаційним механізмам добору, підготовки, професійного розвитку, оцінювання та мотивації державних службовців. Розкрито сучасні виклики, що постають перед кадровою політикою: цифровізація державного управління, антикорупційні обмеження, зростання мобільності кадрів, потреба у впровадженні компетентнісного та результатоорієнтованого підходів.

У межах комплексного аналізу виокремлено ключові етапи кадрового забезпечення, серед яких: стратегічне планування потреб у персоналі, прозорий конкурсний добір, інституалізація процедур адаптації новопризначених службовців, системна професійна підготовка, ефективне управління кар’єрою, атестація та внутрішня ротація кадрів. Визначено провідні риси сучасної кадрової політики: відкритість, політична нейтральність, підзвітність, доброчесність, соціальна відповідальність і орієнтація на результат.

Доведено, що якісне кадрове забезпечення є базовою передумовою ефективного функціонування державної служби, зміцнення її інституційної спроможності, формування довіри з боку громадськості та підвищення результативності реалізації публічної політики. На основі проведеного дослідження запропоновано комплекс практичних рекомендацій щодо вдосконалення кадрової політики, зокрема через впровадження сучасних HR-технологій, розвиток інституту наставництва, використання цифрових інструментів оцінювання ефективності службовців і запровадження системи безперервного професійного навчання. Обґрунтовано доцільність переходу від адміністративного підходу до стратегічного управління людськими ресурсами як визначального чинника трансформації державної служби в Україні.