Участь захисника у кримінальному провадженні за участю осіб, які страждають на психічні розлади
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.3.45Ключові слова:
кримінальне провадження, психічні розлади, захисник, адвокат, осудність, примусові заходи медичного характеруАнотація
Участь захисника у кримінальному провадженні є одним із ключових механізмів забезпечення права особи на захист, що закріплено як у національному законодавстві, так і в міжнародних стан- дартах прав людини.
Особливої актуальності це набуває у справах, де учасниками провадження є особи, які страж- дають на психічні розлади. Обмежена здатність таких осіб до усвідомлення характеру обвинува- чення, розуміння суті процесуальних дій, надання пояснень чи реалізації своїх прав значною мірою підвищує ризики порушення принципу справедливого судочинства.
Варто відмітити, що особливе значення має не лише формальна участь захисника, а й його реаль- на здатність до ефективного представництва – що передбачає наявність спеціальних знань, уміння взаємодіяти з особами з психічними порушеннями, орієнтування у питаннях медичного характеру, а також готовність активно впливати на хід кримінального провадження в інтересах підзахисного.
Незважаючи на існування чітких норм щодо обов’язкової участі захисника у випадках, коли особа має психічні вади, практика їх застосування залишається неоднорідною. Існують труднощі в моменті встановлення факту, що зумовлює потребу в обов’язковому захисті, а також у самому механізмі реалізації цієї гарантії.
У статті досліджено проблематику участі захисника у кримінальному провадженні за участю осіб, які страждають на психічні розлади, оскільки такі особи становлять окрему вразливу катего- рію учасників кримінального процесу, через що потребують додаткових процесуальних гарантій. Увагу зосереджено на змісті та юридичному значенні норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють питання участі захисника в такому кримінальному провадженні а також на правових позиціях Верховного Суду та практиці національних апеляційних судів.
Автор аналізує випадки, коли участь захисника стає обов’язковою, та звертає увагу на склад- ність визначення психічного стану особи на досудовому етапі. Розглядаються різні наукові підходи щодо процесуального моменту, з якого має залучатися захисник, особливо в контексті застосуван- ня примусових заходів медичного характеру. Окремий акцент зроблено на ролі адвоката під час початкових дій у справі, а саме з моменту затримання, першої зустрічі з клієнтом, збору конфіден- ційної інформації про психічний стан тощо.
У статті проаналізовано судову практику, що ілюструє важливість обов’язкової участі захисника у справах, де є підстави ставити під сумнів осудність особи та обґрунтовано висновок про те, що ефективна правова допомога в таких провадженнях є не лише формальною вимогою, а реальною гарантією дотримання принципу справедливого судочинства.
Посилання
Кримінальний процесуальний кодекс України: Кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651- VI: станом на 19 квіт. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 25.06.2025).
Про захист прав людини і гідності осіб з психічними розладами: Рекомендації Rec(2004)10, ухвалені Комітетом Міністрів Ради Європи 22 вересня 2004 р. на 896-му засіданні заступників міністрів. Рада Європи. URL: https://rm.coe.int/1680514e12 (дата звернення: 25.06.2025).
Кириченко В.Л., Єфімов М.М. Теоретичні та праксеологічні засади кримінального прова- дження щодо застосування примусових заходів медичного характеру: моногр. Дніпро: Видавець Біла К.О., 2022. 449 с. ISBN 978-617-645-484-7. URL: https://er.dduvs.edu.ua/ handle/123456789/9390 (дата звернення: 25.06.2025).
Харківський апеляційний суд. Ухвала від 14 березня 2024 р. у справі № 626/125/24. Єди- ний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117937667 (дата звернення: 25.06.2025).
Апеляційний суд Харківської області. Ухвала від 30 січня 2018 р. у справі № 628/523/17. Єди- ний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/72239448 (дата звернення: 25.06.2025).
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду. Постанова від 22 квітня 2019 р. у справі № 213/1425/17 (провадження № 51-7003кмо18). Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/81426087 (дата звернення: 27.06.2025).
Дердюк Б.М. Провадження щодо неосудних і обмежено осудних осіб в судах першої інстан- ції: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». Одеса, 2012. 20 с.
Тетерятник Г.К. Охорона прав і законних інтересів неосудних і обмежено осудних на ста- дії досудового розслідування у кримінальному процесі України: дис. ... канд. юрид. наук:
00.09 / Донец. юрид. ін-т. Донецьк, 2012. 226 с.
Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми: учеб.-практ. пособие. Киев: КВШ МВД, 1986. 84 c.
Тищенко О.І. Кримінальне провадження за участю осіб, які страждають на психічні розлади: дис. д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Ольга Ігорівна Тищенко; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2024. 661 с.
Модель надання безоплатної правової допомоги особам, до яких застосовуються примусо- ві заходи медичного характеру: метод. посіб. / [уклад. В. Банчук, К. Бєляков, І. Носік та ін.]; за заг. ред. О. Буткевича. Київ: Координац. центр з надання правової допомоги, 2020. 112 с. URL: https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2020/03/mp-pzmh3.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А.А. Чугаєвський

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.