Протидія замінуванню транспортних засобів: алгоритм дій правоохоронних органів

Анотація

У сучасних умовах значного зростання глобальних та внутрішніх терористичних загроз, що є прямим наслідком гібридної агресії, проблема своєчасного виявлення та ефективної нейтралізації замінованих транспортних засобів набуває особливої актуальності та стратегічного значення для забезпечення національної безпеки. Такі об’єкти, що функціонують як мобільні вибухові пристрої, становлять колосальну небезпеку для життя та здоров’я цивільного населення, можуть спричинити масштабні руйнування об’єктів критичної інфраструктури, дестабілізувати громадський порядок, паралізувати функціонування транспортної системи та підірвати основи національної безпеки дер- жави. Враховуючи вищезазначене, розробка та імплементація чіткого, ефективного, нормативно врегульованого та науково обґрунтованого алгоритму дій поліції при виявленні можливого міну- вання автомобіля чи будь-якого іншого транспортного засобу стає не просто бажаною, а життєво необхідною умовою для мінімізації ризиків та збереження стабільності суспільства.

У рамках представленої наукової роботи проведено всебічний, глибокий та систематичний ана- ліз теоретичних основ поняття «замінований транспортний засіб», що дозволило чітко розмежува- ти його від інших типів вибухових пристроїв та визначити його специфіку як засобу терористичної діяльності. Особлива увага приділена розробці детальної та функціональної класифікації вибухо- небезпечних предметів, що можуть використовуватися для мінування транспортних засобів. Ця класифікація здійснюється за трьома ключовими критеріями: джерело загрози (наприклад, само- робні вибухові пристрої, боєприпаси, промислові вибухові речовини), вид підривного механізму (контактний, дистанційний, з таймером, з елементами пастки) та ймовірний масштаб ураження (локальний, регіональний, що може спричинити значні пошкодження). Така детальна класифіка- ція дозволяє правоохоронним органам краще розуміти потенційну небезпеку та відповідно до неї коригувати свої дії.

Окрему, фундаментальну увагу в дослідженні приділено ідентифікації та систематизації ос- новних ознак, що можуть достовірно свідчити про наявність вибухового пристрою в транспортному засобі. Ці ознаки поділяються на візуальні, акустичні, тактильні та інформаційні, і включають: наявність сторонніх, нехарактерних для транспортного засобу предметів у салоні, під сидіннями, у багажнику, під капотом або під днищем; виявлення несанкціонованих змін у конструкції кузова або інтер’єру, що можуть свідчити про втручання; присутність сторонніх, незвичайних запахів (на- приклад, ацетону, мигдалю, бензину, вибухових речовин); нетипове розміщення проводів, дротів або антен, що виходять з-під обшивки або не відповідають стандартній електропроводці автомо- біля; а також отримання повідомлення про мінування з невстановлених джерел (анонімні дзвінки, повідомлення електронною поштою або через месенджери), що вимагають негайної перевірки. Розуміння та швидке розпізнавання цих ознак є ключовим для оперативного реагування поліції.

Крім того, автори ретельно аналізують правові засади діяльності поліції у таких надзвичайно складних та небезпечних ситуаціях. Дослідження охоплює положення чинного законодавства та відомчих нормативних актів, що регламентують дії правоохоронців, встановлюючи основи орга- нізації та проведення відповідних операцій. Цей аналіз дозволяє виявити правові прогалини та запропонувати шляхи їх усунення для забезпечення законності та ефективності дій поліції.