«Пошук форуму» щодо міжнародних цивільних судових процесів в умовах сталого розвитку та глобалізації

Анотація

Статтю присвячено дослідженню «пошуку форуму» щодо міжнародних цивільних судових про- цесів в умовах сталого розвитку та глобалізації. З’ясовано, що у міжнародному цивільному процесі існує два типи так званого «пошуку форуму»: односторонній вибір форуму під час провадження та взаємний вибір форуму шляхом договірної угоди. Перший тип пов’язаний із ситуацією, коли позивач самостійно визначає місце розгляду справи після виникнення спору або навіть до цього, якщо мова йде про декларативне рішення. Зазвичай це вимагає існування зв’язку між спором або відповідачем та вибраним судом, що обмежує варіанти вибору юрисдикції. Проте, у сучасних умо- вах, коли транскордонна діяльність стає все більш поширеною та складною, можливості для ініці- ювання проваджень у різних судах суттєво зростають. Це пов’язано як із тим, що сторони можуть бути пов’язані з різними юрисдикціями (наприклад, у випадку з міжнародними корпораціями), так і з тим, що наслідки дій можуть проявлятися у кількох країнах, а іноді навіть у всіх державах у разі онлайн-діяльності. Різниця у підходах до норм юрисдикції у різних країнах також сприяє дублю- ванню, оскільки правові системи оцінюють різні види зв’язків зі своєю територією як достатні для встановлення юрисдикції. Наявність кількох можливих судів для вирішення спору посилюється ще й тим, що будь-яка сторона може ініціювати провадження: це може бути або заявник, що прагне отримати відшкодування збитків, або ймовірний правопорушник, який добивається визнання своєї невинуватості. У випадку конфлікту між сторонами з різних юрисдикцій нерідко доступні кілька судів, оскільки юрисдикція зазвичай залежить від місця перебування відповідача, а будь-яка зі сторін може опинитися в цій ролі. Другий тип «вибору найвигіднішого форуму» передбачає спільне рішення сторін, зазвичай у рамках договірних домовленостей, укладених до виникнення спору. Цей підхід до пошуку найбільш зручного суду ґрунтується не на конкуренції норм юрисдикції чи міжнародній діяльності учасників, а на принципі автономії волі сторін.