Правовий статус вдів і матерів-одиначок в Україні: гендерний аспект

Анотація

У статті аналізуються проблемні питання щодо правового статусу матерів-одиначок та вдів в Україні. Українське законодавство містить обмежену кількість нормативно-правових актів, що свід- чить про необхідність приділення більшої уваги цій темі та посилення захисту вразливих категорій населення. Інтеграція в суспільство після втрати чоловіка є складною, зокрема через патріар- хальні традиції, які досі значною мірою впливають на соціальні ролі жінок. Пострадянське минуле також відіграє свою роль – суспільство поступово стає більш відкритим, проте страх осуду, об- меженість підтримуючих організацій та гендерна нерівність у сфері праці залишаються значними бар’єрами. Для жінок, які самостійно виховують дитину, пошук роботи стає особливо складним, що суттєво ускладнює їхнє життя. Кожна людина має право на гідну працю та соціальне забезпечення, які повинна гарантувати держава. В умовах воєнного часу жінки, які самотужки виховують дітей, мають отримувати максимальну підтримку з боку держави – від соціальних виплат до створення можливостей для професійного розвитку. Це не лише покращить добробут, а й забезпечить краще майбутнє для їхніх дітей.

У статті також розглянуто досвід європейських країн у сфері підтримки матерів-одиначок, зо- крема їх ефективні соціальні програми, політику гендерної рівності та представленість жінок на керівних посадах. Запозичення цих практик може не лише покращити умови життя українських матерів-одиначок і вдів, а й загалом сприяти гендерній рівності та соціальній справедливості, що є особливо актуальним у післявоєнний період. Важливу роль у захисті прав та підтримці жінок відіграють міжнародні організації, гуманітарні організації та платформи, такі як ООН Жінки, ЮНІ- СЕФ, CARE International, «Жінка для жінки», а також Міжнародна коаліція жінок-правозахисниць (WHRDIC). Вони сприяють поліпшенню умов життя одиноких матерів і вдів, допомагають їм знайти роботу, забезпечують психологічну підтримку та організовують освітні й соціальні заходи для тих, хто цього потребує.