Адаптація міжнародного права до викликів нових технологій: штучний інтелект, автономні системи озброєнь та їх регулювання

Автор(и)

  • І.В. Захарчук старший викладач кафедри «Правознавство», Північноукраїнський інститут ім. Героїв Крут ПрАТ «ВНЗ «МАУП», Україна https://orcid.org/0000-0001-6957-9004

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.3.58

Ключові слова:

міжнародне гуманітарне право, штучний інтелект, автономні системи озброєнь, юридична відповідальність, експортний контроль, принцип значущого людського контролю, адаптація міжнародного права, м’яке право

Анотація

Стаття присвячена аналізу міжнародно-правових аспектів адаптації права до викликів, пов’я- заних із розвитком штучного інтелекту (ШІ) та автономних систем озброєнь (АСО). У центрі до- слідження – спроба оцінити, наскільки чинні нормативні конструкції міжнародного гуманітарного, безпекового та кримінального права здатні забезпечити ефективне, етичне й юридично обґрун- товане регулювання новітніх технологій у військовій сфері. У статті систематизовано основні типи ризиків, які створюють ШІ та АСО, із фокусом на проблематиці дотримання принципів міжнародно- го гуманітарного права, юридичної атрибуції дій автономних систем, відповідальності держав і фі- зичних осіб, а також прогалин у чинних режимах експортного контролю та інституційного нагляду. Особливу увагу приділено аналізу існуючих міжнародно-правових механізмів, включаючи Кон- венцію про конкретні види звичайної зброї (ККЗ), Додатковий протокол I до Женевських конвен- цій 1949 року, Римський статут МКС, міжнародні режими контролю за експортом та європейське законодавство у сфері ШІ. Підкреслено, що наявні правові інструменти мають фрагментарний і недостатньо зобов’язуючий характер, особливо у сфері військового застосування новітніх цифро- вих технологій. Значну увагу приділено аналізу обмежень soft law-підходів (етичних декларацій, добровільних стандартів), які не забезпечують належного рівня юридичної визначеності та примусовості.

У заключній частині подано авторські пропозиції щодо адаптації міжнародного права до новітніх викликів. Зокрема, пропонується укладання спеціального багатостороннього договору про авто- номні системи озброєнь, інституціоналізація незалежного механізму контролю та верифікації, інте- грація принципу «значущого людського контролю» в норми міжнародного гуманітарного права, а також розширення сфери експортного контролю на програмне забезпечення та алгоритми військо- вого призначення. Автор підкреслює, що без формалізованого правового реагування технології ШІ можуть стати чинником руйнування сучасного міжнародного порядку, зокрема у сфері захисту прав людини, безпеки та відповідальності за збройні конфлікти.

Посилання

Меликов Р.Г. Міжнародно-правове регулювання використання автономних систем озброєння під час ведення воєнних дій: дис…доктора філос.; Національний університет «Одеська юри- дична академія». Одеса, 2023. 205 с.

Малишева Н.Р. Кібербезпека космічної діяльності та можливості її забезпечення засобами міжнародного права. Правова держава. Випуск 32, 2021. С. 245–257.

Федчук Т.Ю. Контроль дотримання норм міжнародного гуманітарного права при викорис- танні зброї керованої штучним інтелектом. Електронне наукове видання «Аналітично-порів- няльне правознавство». № 4, 2024. С. 785–791. URL: https://app-journal.in.ua/wp-content/ uploads/2024/04/131.pdf (дата звернення: 04.07.2025)

Меликов Р.Г. Автономні системи озброєння та принцип розрізнення в міжнародному гумані- тарному праві. Право і суспільство. 2021. № 6. С. 315–320.

Додатковий протокол, який стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 8 червня 1977 року: Протокол I до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199 (дата звернення: 04.07.2025)

Статут Організації Об’єднинах Націй від 26 червня 1945 року. URL: https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf (дата звернення: 04.07.2025)

Завадський А.А. Адміністративно-правове регулювання штучного інтелекту у сфері оборо- ни: міжнародний вимір та національні пріоритети. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «ПРАВО». Випуск 40, 2024 р. С. 87–98.

Artificial Intelligence Act, Regulation № 2024/1689, European Union. URL: https://eur-lex. europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj (дата звернення: 04.07.2025)

Прокопович-Ткаченко Д.І., Саричев В.І., Остальцев О.А., Смишляєв С.М., Шаволін А.О. Вій- ськові системи АІ (MILAI): суспільно-політичні виклики. Юридичний науковий електронний журнал. № 4/2024. С. 448–452.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-14

Номер

Розділ

Розділ 11. Міжнародне право