Запобігання та протидія домашньому насильству: міжнародні стандарти та їх реалізація в практиці Європейського суду з прав людини

Анотація

У статті наведено результати наукових досліджень щодо комплексного аналізу міжнародних стандартів захисту прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, а також встановлено за- кономірності тлумачення й реалізації таких стандартів у практиці Європейського суду з прав лю- дини.

Встановлено, що до 1975 року, названого Генеральною Асамблеєю ООН роком жінки, безпосе- редніх згадок про явище домашнього насильства в міжнародних документах не було. Як приклад, наведено положення Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадські і полі- тичні права й Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, де поняття домаш- нього насильства не використовується, натомість ряд статей, які відзначаються високим ступенем узагальнення, тлумачать право на життя свободу й особисту недоторканість, заборону застосуван- ня тортур, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження і покарання, право на рівність перед законом, а також те, що материнство й дитинство дають право на особливе піклування і допомогу. Лише з проведенням першої в історії Всесвітньої конференції зі становища жінок у міжнародному праві з’являються положення, що стосуються правового статусу жінок і дітей як жертв насильства, у тому числі вчиненого в межах власної сім’ї.

Встановлено, що в різних міжнародних документах існують розбіжності в тому, чи слід розгля- дати насильство стосовно жінок власне формою дискримінації. Для проведення компаративного аналізу авторами статті було досліджено положення Конвенції Ради Європи про запобігання на- сильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 11.05.2011, а також Резолюції 2003/45, прийнятій Комітетом ООН з прав людини 23.01.2003.

Також авторами статті було акцентовано увагу на тому, що в контексті домашнього насильства практика ЄСПЛ є досить різнобічною, зважаючи на те, що це порушення можна трактувати в роз- різі відразу декількох статей Конвенції. Комплексному аналізу підлягали статті 2 (право на життя), 3 (заборона катування), а також стаття 8 (право на повагу до приватного й сімейного життя) Єв- ропейської конвенції по захист прав людини і основоположних свобод.