Релігійна ідентичність в епоху штучного інтелекту: між технологічними можливостями та етичними дилемами

Анотація

В умовах сучасності, коли роль релігійних інституцій у житті національного суспільства набу- ває дедалі більшого значення, очевидною стає необхідність наукового дослідження різноманіт- них аспектів взаємозв’язку релігійних організацій з правовою системою у цілому та її складовими елементами. Це опосередковано засвідчується інтенсифікацією наукових розвідок, у яких юрис- ти-дослідники аналізують широкий спектр питань, пов’язаних з канонічним правом, стадіями його історичного розвитку та місцем релігійних інституцій у сучасній світській державі.

У статті досліджується вплив технологій штучного інтелекту на процеси формування релігій- ної ідентичності особистості в умовах сучасного секуляризованого суспільства. Проаналізовано дуальну природу цього впливу, яка характеризується одночасною наявністю позитивних можли- востей та потенційних ризиків для духовного розвитку людини. З одного боку, штучний інтелект створює нові можливості для демократизації доступу до релігійних знань, персоналізації духовного досвіду, розширення міжконфесійного діалогу та формування толерантного ставлення до релігій- ного плюралізму. ШІ-технології дозволяють адаптувати священні тексти та молитовні практики до індивідуальних потреб віруючих, надавати різноманітні теологічні інтерпретації та сприяти інно- ваційним формам духовної комунікації. З іншого боку, виявлено серйозні ризики, пов’язані з ма- ніпулятивним потенціалом ШІ щодо релігійної свідомості, можливістю поширення екстремістського релігійного контенту, загрозою формування псевдорелігійних культів та втратою автентичності традиційного релігійного досвіду.

Звернено увагу на феномен технологічного фетишизму, коли штучний інтелект починає сприй- матися як носій трансцендентних властивостей. Досліджено конкретні випадки використання ШІ у релігійній сфері, включаючи створення віртуальних священників, діпфейкових відео з релігій- ними лідерами та автоматизованих теологічних консультантів. Результати дослідження свідчать про необхідність розробки концептуальної моделі регулювання взаємодії ШІ та релігійної сфери, яка має базуватися на принципах захисту релігійної свободи, забезпечення автентичності духов- ного досвіду та попередження релігійних маніпуляцій. Окрім того, вкрай важливим є застосування міждисциплінарного підходу при дослідженні цифрової трансформації релігійної сфери та проекту- ванні етико-правових стандартів використання штучного інтелекту в контексті духовного розвитку особистості.