Інформаційне правопорушення: до питання формалізації правової категорії

Анотація

Вказується, у законодавстві вже існує поняття кіберзлочину та комп’ютерного правопорушення, які охоплюють цифрову специфіку: обробку персональних даних; кібератаки; втручання в роботу систем; розповсюдження фейків або deepfake. Проте ці категорії не включать специфіку і характер інформації, з якою вчиняються діяння.

Стаття присвячена теоретико-правовому аналізу феномену інформаційного правопорушення, що в умовах цифрової трансформації суспільства набуває все більшої актуальності. У роботі роз- крито передумови формування нової юридичної категорії – «інформаційне правопорушення» – як комплексного явища, що охоплює широкий спектр протиправних діянь, пов’язаних із створенням, обробкою, передачею, зберіганням, зміною або знищенням інформації незалежно від її форми. Авторка досліджує розвиток міжнародного та національного законодавства у сфері кібербезпе- ки, інформаційних технологій та захисту персональних даних, зокрема аналізує положення Бу- дапештської конвенції про кіберзлочинність, імплементацію її норм у Кримінальний кодекс Украї- ни, а також зміст інших законодавчих актів, що формують основу інформаційного законодавства. Окрему увагу приділено сучасним викликам, зумовленим використанням штучного інтелекту у сфері правозастосування, а також загрозам, що виникають у зв’язку з цим – порушенням права на приватність, витоку персональних даних, зниженню рівня довіри до правоохоронних органів. У статті запропоновано авторське бачення структури інформаційного правопорушення, визначе- но його об’єктивні та суб’єктивні ознаки, охарактеризовано його об’єкт як сукупність суспільних інформаційних відносин, що охороняються законом. Наголошено на міжгалузевому характері ін- формаційного права як підґрунтя для формування ефективної правової політики у сфері інформа- ційної безпеки. Запропоноване визначення інформаційного правопорушення покликане слугувати підґрунтям для подальших наукових досліджень та удосконалення правового регулювання у за- значеній сфері.

У статті автор розмірковує над доцільністю виокремлення інформаційної відповідальності як са-мостійного правового явища, що формується на перетині класичних галузей права, але має власні підстави, механізми впливу та форми реалізації в умовах цифрової трансформації суспільства.