Зовнішньополітична функція Сейму Литовської Республіки: особливості правового регулювання та механізми реалізації

Анотація

Стаття присвячена питанням нормативно-правового регулювання та механізмам реалізації по- вноважень Сейму Литовської Республіки у сфері зовнішньої політики. Детально проаналізовані конституційні повноваження парламенту Литовської Республіки в рамках реалізації зовнішньо- політичної функції. Особливо увагу звернено на аналіз Конституційних Актів «Про неприєднання Литовської Республіки до пострадянських східних союзів» 1992 року та «Про членство Литов- ської Республіки в Європейському Союзі» 2004 року. Констатовано, що прийнятий Конституційний Акт 1992 року заклав підвалини європейського та євроінтеграційного руху Литовської Республіки. Своєю чергою Конституційний Акт 2004 року визначив основні принципи взаємодії Литовської Республіки з Європейським Союзом. Згадано також про важливий для Литовської Республіки та держави Україна Закон «Про обмежувальні заходи в Литві» 2023 року, якими Сейм ввів санкції та обмеження проти певних прав громадян держав-агресорів – Росії та Білорусі. Визначено, що стрижневим повноваженням в рамках реалізації зовнішньополітичної функції є повноваження Сей- му Литовської Республіки щодо ратифікації та денонсації міжнародних договорів. Доведено, що у Литві створені правові засади для ефективного контролю в частині реалізації урядом зовнішньої політики з боку парламенту. Окремо проаналізовано повноваження комітету з питань закордонних справ, які визначені Статутом Сейму, а також нормативне регулювання діяльності міжнародних парламентських організацій та груп Сейму з міжпарламентських зв’язків. Доведено, що Сейм Ли- товської Республіки досить сильно впливає на зовнішню політику, а повноваження, які закріпленні Конституцією стосовно зовнішньополітичної діяльності парламенту знаходять своє продовження на рівні окремих законів, а також детально врегульовані у Статуті Сейму. Зроблено акцент, що для України досвід функціонування парламенту Литовської Республіки в сфері зовнішньої політики є як ніколи цінним, зважаючи на статус кандидата у члени ЄС та потреби післявоєнного конститу- ційного реформування.