Проблематика ефективності цивільно-правової відповідальності у захисті прав інтелектуальної власності

Анотація

У статті розглянуто інститут цивільно-правової відповідальності за ушкодження прав інтелекту- альної власності в Україні в контексті загальноєвропейських інтеграційних процесів. З урахуванням вимог Європейського Союзу до захисту інтелектуальних прав проаналізовано, яким чином націо- нальне законодавство трансформується для забезпечення більш ефективного правозастосування. Особливу увагу приділено зростанню кількості порушень у сфері авторських прав, прав на вина- ходи, корисні моделі, промислові зразки та торговельні марки, що обумовлює потребу в чіткому, дієвому й уніфікованому механізмі цивільно-правової відповідальності. У роботі наголошується на специфіці даного виду відповідальності, яка полягає у її переважно майновому характері, а також її здатності слугувати не лише способом компенсації збитків, але й превентивним інструментом, що сприяє дотриманню правової дисципліни у сфері інтелектуального права. Текст містить ґрунтовний порівняльний аналіз положень Цивільного кодексу України та профільних законів, зокрема «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охоро- ну прав на винаходи і корисні моделі», які містять спеціальні правові механізми відповідальності. Автор підкреслює, що у випадках, коли точна сума збитків не може бути доведена, застосовуються інші форми грошової компенсації, які визначаються за розсудом суду в межах, встановлених за- коном. Розглянуто роль відшкодування моральної шкоди в цій сфері, яка є особливо актуальною при порушенні особистих немайнових прав – права авторства, права на ім’я, цілісність твору тощо.

У статті детально досліджено проблему процесуального доказування: труднощі встановлення причинного зв’язку між діями порушника та наслідками, обґрунтування розміру упущеної виго- ди, визначення моменту порушення. Також автор виокремлює низку специфічних засобів цивіль- но-правової відповідальності, які мають майнову природу, але водночас спрямовані на усунення джерела правопорушення: зокрема, вилучення і знищення контрафактної продукції, конфіскація обладнання, за допомогою якого створювався незаконний контент, опублікування рішення суду з метою відновлення репутації автора чи правовласника.

Автор обґрунтовує доцільність подальшої оптимізації українського механізму цивільно-правової відповідальності в цій сфері шляхом створення спеціалізованих судів інтелектуальної юрисдикції, впровадження цифрових інструментів виявлення та документування порушень, уніфікації судової практики щодо визначення розміру компенсацій і формулювання стандартів доказування. Розви- ток цих напрямів дозволить підвищити ефективність правозастосування, забезпечити баланс ін- тересів правовласників і добросовісних користувачів, а також зміцнити довіру до системи охорони інтелектуальної власності загалом. Цивільно-правова відповідальність, таким чином, виступає не лише засобом відновлення порушених прав, а й важливою гарантією сталого правового порядку та стимулом до інноваційного розвитку.