Психологічні компоненти розвитку правосвідомості майбутніх юристів

Анотація

У статті розглянуто психологічні компоненти розвитку правосвідомості студентів юридичного профілю.

Встановлено, що основними критеріями розвитку правової свідомості студентів майбутніх юристів є правові знання, рівень правової освіченості, ставлення до правових норм, стійкість правових переконань, ціннісні орієнтації, сформованість правових установок та виявлена у поведінці відповідність чи невідповідність праву. Кожен із цих аспектів є суттєвим, і водночас, він слугує як показник, що відображає рівень віддаленості (низький, середній, високий) у розвитку правової свідомості студентів, що у майбутньому мають пов’язати життя з правовою сферою. Важливим фактором для визначення рівня правової свідомості студентів є їхня власна поведінка, яка може бути конструктивною чи деструктивною по відношенню до актуальних правових норм.

Кожен з вказаних елементів моделі прогресу в розвитку правосвідомості студентів об’єднує психологічний аспект і педагогічний підхід. Процес формування правосвідомості студентів залежить від різних психічних аспектів, таких як сприйняття, увага, пам’ять, мислення, а також відчуття, які впливають на процеси сприйняття та засвоєння інформації. Дії та рішення людини контролюються психологічними характеристиками та станами, такими як здібності, потреби, мотиви, воля, почуття, емоції, характер, цінності. У міру спілкування та виконання правових функцій взаємодія з іншими людьми активно впливає на розвиток правосвідомості юриста і на його здатність регулювати власну правову поведінку.

Правосвідомість у юристів має теоретико-практичний характер, оскільки головною метою їхньої роботи є застосування теоретичних знань (наукових досліджень) на практиці. Право впливає на свідомість відповідних осіб, виконуючи свої функції.

При встановленні нових орієнтирів української правової політики необхідно враховувати, що формування правосвідомості юристів відбувається під впливом соціального оточення. Цей вплив обумовлений об’єктивними умовами і суб’єктивними факторами, які діють як на рівні загального оточення, так і на ближчому рівні, пронизуючи всі аспекти суспільного життя.