Політико-правові та державотворчі засади молоді Підкарпатської Русі періоду Першої Чехословацької Республіки в утвердженні української ідентичності, мови, гімну, прапора: досвід для України

Анотація

Авторка, обравши один із періодів в історії розвитку українського молодіжного руху на своїх етнічних землях, що входили до складу різних іноземних державних утворень, стверджує, що дане дослідження має, без перебільшення, в наш час як методологічне, науково-теоретичне, так і безпосередньо повчально-виховне та практичне значення для молоді незалежної України з метою її збереження і подальшого поступу держави, активної участі сучасної молоді у державотворчих процесах та використанні історичного досвіду своїх попередників, а саме: постановці завдань у вирішенні проблем національно-патріотичного виховання, захисту своїх прав, участі молодіжних організацій та об’єднань у захисті статусу мови як офіційної/державної української мови, історії, культури і традицій рідного народу.

Тема дослідження, зауважує дослідниця, вибрана невипадково. Вона є співзвучною нашій сучасності і залишається актуальною на даний час політичної турбулентності, багатовекторної політики неоднозначного ліберального спрямування щодо захисту національної гідності, честі, гордості, національного суверенітету, самоідентифікації, мови, її правового статусу, функціонування та інших атрибутів державності.

В основу аналізу даного дослідження лягла ідейно-організаційна, суспільно-політична та культурологічна діяльність об’єднання народовецької Підкарпатської Русі у міжвоєнний період, період доби перебування краю в складі Першої Чехословацької Республіки. Саме завдяки демократичним перетворенням у новоутвореній державі масово почався зароджуватися і розвиватися молодіжний рух у різних напрямах.

У цей час з’являється значна кількість громадських організацій та об’єднань. Серед них, доводить дослідниця, вирізняється своєю діяльністю у вирішенні проблем багатоаспектного життя, що існували в даний період, рух народовецької молоді.

Науковиця на основі аналізу ухвалених рішень з’їздами народовецької молоді розкрила сутність проблем, до вирішення яких мала безпосередній стосунок: політико-правових, державотворення, мови та її статусу, національної самоідентифікації, державотворчих процесів щодо утворення власної держави.

Комплексний аналіз дав можливість зробити чіткі об’єктивні висновки, розкривши актуальність досвіду для сучасної України, збереження її як суверенної держави та подальшого удосконалення державотворення.