Місцеве самоврядування як децентралізована форма організації публічної влади

Анотація

Стаття присвячена децентралізації державної влади та розширенню прав місцевого самоврядування. В результаті дослідження доведено, що сучасний стан соціально-економічного розвитку українського суспільства та демократичні перетворення, активізація процесів формування громадянського суспільства та побудова демократичної правової соціальної держави об’єктивно вимагають оптимальних політичних, соціально-економічних модернізацій вдосконалення механізму державної влади.

На сьогодні для розвитку України найбільш ефективне реформування системи держави та державно-управлінських відносин можливе лише шляхом децентралізації.

Встановлено, що одним із першочергових сучасних напрямів, які зумовлюють необхідність подальшого реформування державної влади, її правового статусу є взяті Україною міжнародні зобов’язання щодо подальшої боротьби зі злочинністю та корупцією, які негативно впливають на сучасний стан розвитку держави та суспільства, розвиток місцевого самоврядування.

Доведено, що в незалежній Україні децентралізація публічної влади може бути ефективною лише тоді, коли розвинуті формальні види контролю та стандартні процедури для стримування свободи дій представників, яким віддати повноваження. Сам процес децентралізації на сучасному етапі не є завершеним, оскільки існує необхідність продовжити процес розширення повноважень органів місцевого самоврядування з метою збільшення їх можливостей розпорядження вже формально переданими їм коштами.

Встановлено, що децентралізація виступає однією із форм демократії, що дозволяє розширити та зміцнити місцеве самоврядування, активізувати населення, кожного члена територіальної громади на вирішення власних проблем, власних інтересів щодо потреб країни.

Отже, аналіз системного дослідження свідчить, що проблема децентралізації в Україні є складною та багатоплановою, а створення додаткових механізмів та гарантій її реалізації виступає не тільки основним завданням держави на сучасному етапі розвитку, а й першочерговим і стратегічним завданням, коли держава існує та функціонує в умовах сучасного військового стану.

Передбачено перспективні напрями розвитку окреслених питань, що зводяться до доцільності унормування правової визначеності у питанні децентралізації та вимагають удосконалення нормативно-правової регламентації.