Правова охорона та захист права власності у світлі юридичних позицій Конституційного Суду України

Анотація

Стаття присвячена аналізу юридичних позицій Конституційного Суду України, постановлених з питань правової охорони та захисту права власності.

Зазначається, що охорона та захист конституційного права власності є фундаментальними інститутами національної правової системи і держава відіграє пріоритетну роль у реалізації охоронно-захисної функції цього права.

Юридичні позиції Конституційного Суду України, постановлені з питань права власності, умовно розділяються на три групи: 1) юридичні позиції, які мають загальноправове значення (щодо загальних засад конституційного ладу та ін.); 2) відіграють міжгалузеву роль для охорони та захисту права власності; 3) стосуються суто цивільно-правових аспектів права власності (щодо підстав набуття права власності, укладення договору, спадкових відносин тощо).

За наслідками аналізу актів Конституційного Суду України відмічається, що юридичні позиції органу конституційної юрисдикції у конституційних спорах з питань права власності формуються на базових принципах права: верховенства права, законності, рівності перед законом, непорушності права власності, правомірного втручання у право власності тощо.

Окрема увага приділяється принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного (справедливого) співвідношення між приватними і публічними інтересами та передбачає, що будь-яке втручання у право власності має ґрунтуватися на законі, мати правомірну мету та бути домірним.

Акцентується увага на тому, що справедливий баланс у правовідносинах власності втілює ідею доброчесності держави, влади, правосуддя. Водночас підкреслюється, що юридичним позиціям Конституційного Суду України з питань права власності бракує акценту на доброчесності, який міг би не тільки поглибити юридичну мотивацію Суду, а й розвинути в конституційній площині морально-етичний вектор правової охорони і захисту права власності.

Підсумовується, що юридичні позиції Конституційного Суду України з питань права власності надають його актам важливої властивості джерела права, впливають на розвиток правотворчої діяльності та релевантної судової практики.