Концепція ядерного суверенітету держави в умовах глобалізації

Анотація

У статті досліджено концепцію ядерного суверенітету держави як складової державного суверенітету, специфічного елементу правової системи та новітнього виміру її суверенних прав в умовах глобалізації та загострення міжнародних конфліктів.

Увагу акцентовано на сучасних викликах, що постали перед Україною у зв’язку з тривалою збройною агресією російської федерації та неефективністю міжнародних гарантій безпеки, зокрема положень Будапештського меморандуму.

На прикладі України розкрито значення ядерного суверенітету держави, наслідки відмови від нього та втрати, а також підстави для перегляду власної політики щодо ядерного роззброєння. Проаналізовано можливість поновлення ядерного статусу, декларативного проголошення ядерного суверенітету, у тому числі без негайного відновлення арсеналу, що могло б посилити міжнародну позицію України, надати їй додаткові політичні важелі та створити новий формат безпекових гарантій.

Здійснено аналіз базових теоретичних підходів до розуміння державного та військового суверенітету, а також місця суверенних прав держави на ядерний статус.

Розглянуто ядерну зброю не лише як інструмент збройного протистояння, яка, попри суперечність нормам гуманітарного права та моральним принципам, залишається фактором міжнародної політики, що забезпечує державам — членам ядерного клубу особливий статус і додаткові гарантії їхнього суверенітету.

Обґрунтовано, що ядерний суверенітет може розглядатися як самостійний елемент державного суверенітету, який посилює стратегічну автономію, міжнародну суб’єктність та потенціал політики стримування.

Враховано позицію Міжнародного суду ООН щодо законності застосування ядерної зброї, норми Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, а також фактичну нерівність держав, поділених на ядерний клуб та решту міжнародної спільноти.

Зроблено висновок, що ядерний статус може розглядатися не лише як воєнна, але й як політична та стратегічна категорія, яка як самостійний елемент державного суверенітету здатна істотно впливати на архітектуру міжнародної безпеки й визначати майбутнє України як суверенної держави.