Виклики та перспективи інтеграції інноваційних енерготехнологій у сільське господарство: правова регламентація

Анотація

Сучасне сільське господарство перебуває під тиском численних глобальних викликів, зокрема зміни клімату, деградації ґрунтів, дефіциту водних ресурсів, зростання енергетичних потреб та конкуренції за землю між виробництвом продовольства і розвитком відновлюваної енергетики. У цьому контексті особливої актуальності набуває впровадження адаптивного рослинництва, яке передбачає цілеспрямовану адаптацію технологій вирощування культур до конкретних природ- но-кліматичних, ресурсних та соціально-економічних умов, з метою забезпечення стабільного та екологічно збалансованого виробництва.

Одним із перспективних напрямів реалізації адаптивного землеробства є агровольтаїка — інно- ваційна технологія, що поєднує сільськогосподарське виробництво із генерацією сонячної енергії на одній земельній ділянці. Завдяки встановленню фотогальванічних модулів над посівами або пасовищами створюється особливий мікроклімат, який змінює освітлення, температуру, вологість і рівень випаровування, що дає змогу оптимізувати умови росту культур, особливо в умовах під- вищеної кліматичної мінливості. Дослідження показують, що така інтеграція дозволяє зменшити потребу у воді, знизити ризики теплового стресу для рослин, а також забезпечити додаткову еко- номічну вигоду завдяки одночасному виробництву енергії та сільськогосподарської продукції.

Варто зазначити, що у сучасних умовах глобальних кліматичних змін, зростання населення та посилення конкуренції за природні ресурси питання забезпечення енергетичної та продовольчої безпеки постають як пріоритетні для багатьох держав світу. Традиційний поділ земельних ресурсів між аграрним і енергетичним секторами вичерпує свою ефективність та з’являється потреба пошу- ку інтегрованих рішень, що дозволяють гармонізувати потреби обох сфер.

Таким чином, агровольтаїка розглядається як інноваційна технологія адаптивного сільсько- господарського виробництва, що сприяє сталому управлінню земельними ресурсами, підвищен- ню кліматичної стійкості агроекосистем і реалізації принципів «зеленої» трансформації сільського господарства. Її впровадження узгоджується з цілями Європейського зеленого курсу та Стратегії «Від лану до столу», відкриваючи нові можливості для гармонізації енергетичної та продовольчої безпеки.