Позов акціонерів про відшкодування шкоди, завданої діями посадових осіб товариства

Анотація

У статті досліджено правову природу та процесуальні особливості позову акціонерів про відшкодування шкоди, завданої діями посадових осіб товариства (непрямого, або похідного позову), який набуває дедалі більшого значення в умовах розвитку корпоративного управління та зростання ризику посадовими особами своїм службовим становищем. Підкреслюється, що такий позов є одним із ключових механізмів захисту прав юридичної особи та міноритарних учасників, дозволяючи відновити порушені інтереси через притягнення посадових осіб до цивільно-правової відповідальності.

В статті проаналізовано рішення судової практики та позиції Верховного Суду щодо умов відповідальності посадових осіб, що свідчать про неоднорідність підходів судів до доведення складу правопорушення. Значну увагу приділено визначенню суб’єктного складу осіб, наділених правом на подання непрямого позову. Наголошується, що встановлення порогового цензу у розмірі 5 % статутного капіталу для реалізації цього права має як переваги (запобігання зловживанням), так і недоліки (обмеження можливостей міноритарних акціонерів). Автор звертається до зарубіжного досвіду (США, Німеччина, Японія, Польща), де застосовуються механізми запобігання зловживанням при наданні такого права кожному акціонерові.

У статті також розкрито проблеми юрисдикції та підсудності корпоративних спорів, які до останнього часу використовувалися для «рейдерських» практик. Підкреслюється, що завдяки законодавчим змінам сьогодні такі спори підвідомчі господарським судам за місцезнаходженням юридичної особи. Однак низка положень вітчизняного законодавства залишається дискусійною, зокрема щодо представництва інтересів товариства, порядку зміни вимог чи відмови від позову, а також можливостей оскарження рішень у похідних спорах іншими акціонерами.

У підсумку, автор робить висновок, що запровадження інституту непрямого позову в українське процесуальне законодавство є важливим кроком для посилення корпоративної відповідальності посадових осіб та захисту прав інвесторів, однак потребує подальшого вдосконалення з урахуванням зарубіжного досвіду та потреб сучасної господарської практики.