Цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз правової природи честі, гідності та ділової репутації як немайнових благ, що охороняються цивільним законодавством України. Автор приділяє увагу визначенню змісту цих категорій, їх правовому значенню та місцю в системі особистих немайнових прав громадян і юридичних осіб. Розкрито особливості співвідношення понять «честь», «гідність» та «ділова репутація», визначено їхні спільні риси та відмінності з позицій сучасної цивілістичної доктрини та судової практики.

Окрема увага зосереджена на способах захисту цих прав відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та інших нормативних актів. Детально досліджено судову практику застосування механізмів захисту, зокрема такого поширеного способу, як спростування недостовірної чи принизливої інформації, поширеної в засобах масової інформації або інших формах комунікації. Проаналізовано проблематику визначення недостовірності відомостей, співвідношення права на свободу слова та права на захист честі й гідності, а також питання відшкодування моральної шкоди.

Автор акцентує увагу на актуальності теми у зв’язку з розвитком інформаційного суспільства та зростанням кількості спорів, пов’язаних із поширенням ганебної інформації в мережі Інтернет. Наголошено на необхідності вдосконалення законодавчих механізмів та вироблення єдиної судової практики для забезпечення ефективного захисту особистих немайнових прав.

Додатково у статті розглянуто закордонний досвід захисту честі, гідності та репутації, а також вплив практики Європейського суду з прав людини на формування українського правозастосування у цій сфері. Підкреслено значення інтеграції європейських стандартів у національну правову систему, що сприяє більш ефективному балансу між правом особи на захист немайнових благ та свободою вираження поглядів.

Узагальнюючи проведене дослідження, у статті сформульовано висновки щодо необхідності системного підходу до розуміння та реалізації права на честь, гідність і ділову репутацію в сучасних умовах. Автор пропонує напрями удосконалення цивільного законодавства та правозастосовної практики, серед яких – поєднання чіткого правового регулювання, належної судової практики та врахування міжнародних стандартів, уточнення критеріїв оцінки достовірності поширеної інформації, підвищення ефективності механізмів відшкодування моральної шкоди, а також розвиток правової культури суспільства в частині відповідального користування свободою слова.